Отримавши свої посадкові талони, Тетяна і Віктор почали чекати на оголошення про посадку на рейс. Руденко, будучи вперше в аеропорту, роздивлялася все навкруги. В рядах сиділи люди, які очікували на свої рейси. Одні з них, зодягнуті в костюми та краватки, певно збиралися по діловим справам, інші в футболках та шортах явно прямували на відпочинок. Неподалеку він зали очікування розташовувався магазини Duty Free. Тож залишивши Віктора самого, Тетяна пішла подивитися, що там продається.
В торгових приміщеннях було багато всячині: починаючи від спиртних напоїв закінчуючи ювелірними виробами. Руденко ввійшла до парфумерної крамниці. Широкий вибір парфумів примусив дівчину відволіктися від усього на світі. Сотні різних ароматів були тут на поличках. Тетяна почала обирати нюхаючи то той, то інший. Незабаром відкинувши решту варіанти, вона почала вибирати між двома.
Віктор залишившись сам, почав куняти. Йому чомусь не спалося цієї ночі. Тому він ледве стримувався, щоб не заснути. Та повіки, в один прекрасний момент, закрилися. І чоловік задрімав. Неочікувано його хтось торкнувся за плече. Він стрепенувся і відкрив очі. Почувся голос:
- Ти чого соня. Злякався?
Віктор поглянув на того хто його розбудив. То була Тетяна:
- А щось не виспався.
- Добре – посміхнулася вона – в літаку спатимеш. А зараз давай збиратися. А то вже наш рейс оголосили.
Вони швидко зібралися і пішли на посадку.
В літаку повсідавшись на свої місця, Пилипенко запитав в Руденко:
- А що це від тебе за запах.
- Та це я парфуми обирала.
- Ну що і який обрала?
- Та ніякий не обрала. Щось мені нічого не припало до душі.
- Буває – погодився з нею Віктор.
Незабаром стюардеса попросила пасажирів простягнутися. Всі старанно почали виконували завдання. Пилипенко почав допомагати Тетяні. Вона помітила, що його руки трішки трясуться.
- Ти що нервуєшся.
- Якщо чесно то я боюся коли літак влітає.
- Ти ж мене запевняв що нічого боятися – обурилася Руденко.
- Ну я не хотів зізнаватися. Адже ти могла не наважитися полетіти. Тим більше коли ми вирівняємося мені значно легшає.
Літак почав набирати висоту. Тетяна торкнулася рукою руки Віктора. Чи то їй так здалося, чи і насправді, але Віктор якось заспокоївся. Минуло небагато часу і він взагалі перестав нервувати.
Через кілька годин польоту та приземлення, двоє закоханих вийшли з аеропорту Каїру. Палюче сонце Єгипту радісно привітало двох мандрівників. Поскладавши свої речі в таксі, вони поїхали до туристичного комплексу. Ввійшовши до свого номеру, Руденко та Пилипенко першою справою повлягалися спати, бажаючи відпочити після перельоту.
#3771 в Любовні романи
#1789 в Сучасний любовний роман
#442 в Молодіжна проза
Відредаговано: 11.01.2021