Розділ тридцятий

В квартирі Анджели було затишно й охайно. Віктор з господинею сиділи на кухні і пили каву з печивом. Він в трьох словах розповів, що сталося. Вона співчутливо глянула на нього і сказала:

- Ти не хвилюйся. В тебе все налагодиться. Нічого перейматися через якусь там дівчину.

По цих словах Анджела взяла Віктора за руку на знак підтримки. Тепло її долоні неначе передалося йому і трішки зігріло душу. Пилипенку після того, як він виговорився стало трохи легше. Він поглянув на неї і подумав, що непогана вона таки дівчина. «Даремно я її тоді кинув» - міркував Віктор.

- Слухай давай подивимося цікавий фільм. Я якраз знайшла в інтернеті смішну комедію – запропонувала Анджела.

Невдовзі вони сиділи в неї в залі і дивилися фільм по ноутбуку.

Вікторові пригадалося, як колись, він з нею ось так сиділи в його квартирі і переглядали кіно. Він згадав, як тоді після фільму вони зайнялися коханням. Ці спогади навіяли Пилипенку давно забуті обриси її прекрасного тіла і завели його. Він, якось на автоматі, обняв дівчину. Віктор грайливо, ніби ненароком, провів рукою по її кофтинці і на дотик відчув рельєфи її ліфчика. Анджела здається і не помітила цього чи просто зробила вигляд, що нічого не відчула. Він повторив маніпуляцію. Дівчина глянула краєм ока на нього. На цей раз вона не могла не зреагувати і поклавши свою руку на його коліно, легенько стиснула пальці.

- Ух, який ти грайливий – мовила вона йому.

Через годину вони вдвох лежали в її ліжку – захекані, але щасливі.

- Було файно – сказав Віктор.

- Згодна – погодилася вона з ним.

І між ними настала тиша, яку він порушив.

- А давай відновимо наші стосунки – запропонував Віктор.

Її відповідь пролунала одразу. Вона сказала: «Можемо». Здавалося Анджела тільки і чекала на цю пропозицію. Дівчина повернулася до нього і поклала руку на його. Вона раділа адже була давно закохана в нього.

«Напевно так буде краще» - подумав Віктор – «Краще мені забути про Тетяну». Він поглянув на Анджелу і промовив:

- Ну що може давай повторимо.

Вона кокетливо промовила:

- Ну не знаю.

- Один разок – сказав Пилипенко і поцілував її в губи.

- Ну добре твоя взяла. Але тільки раз, бо мені завтра на роботу.

Минув якийсь час і вони обоє, прийнявши душ по черзі, міцно спали.

І пам'ятайте я чекаю на ваші Подобобається, бо книжка радіє, що буде вище в рейтинку і її прочитає більше читачів та читачок))).