Дослідники

Епілог

Монстри бездушно попадали на землю і крик радості заполонив округу. Дощ несподівано припинився, а туман остаточно відступив під пекучим промінням сонця.

       Хлоя несподівано біжить першою в печеру з усіх ніг. У непроглядній темряві їй вдається знайти Хенка, який опритомнів у неї на очах.

       - Де Франсуа? - поспішив за вченою Джон.

       Вчений намагався відтворити ланцюжок подій і розуміє...

       - Хенк! - повторює командир.

       Тиша, що мовчазно пояснила все.

       - Прилад зламався, я мусив, але... - незрозуміло щось розповідає Хенк.

       Підбігає Брін з Іддою, яка не помітивши легіонера іронічно посміхається. У землі неподалік себе вона помічає відблиск, розчистивши який від бруду, вона знаходить годинник француза і ховає його у свою сумку. Поки Брін сумно хитала головою, не вірячи словам Хенка.

       Дослідники все-таки зважилися піти вглиб печери, де стояло шалено розряджене повітря. Прилад вже не сяяв яскравими квітами, він тьмяно гудів у темряві, чітко висвітлюючи слід на землі від нього. Мовчання. Усвідомлення. Прийняття.

       - Куди ми далі вирушаємо, Бейтс? - не зводить погляд зі сліду Ідда.

       Командира приємно вражає слово “ми” від чужинки. І він, не перестаючи думати про останні слова Франсуа адресовані йому, відповідає:

       - До точки збору, решта нас там вже чекає.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше