Аварія

Аварія

    Настя сіла в свою машину так швидко що не помічає нічого навкруги, кинувши свою сумку на переднє сидіння з всієї сили, сумка перелетіла через сидіння та впала за нього. Защипнувши ремінь безпеки натиснула на газ. Вона виїхала з подвір’я з великою швидкістю. Збавила її лише тоді коли зрозуміла що вже далеко від них. Настя почала плакати, якось сльози самі почали текти, тому навіть не помітила вона цього, лише час від часу витирала рукою лице. Не пам’ятала вона як виїхала на трасу, все перед очима стояла усміхнена Ліда, і слова.
- Ми одружилися ще три дні тому, а ти чому думала що ми все це затіяли,- звучало в голові. Настя все перекручувала слова цієї фрази, але ніяк не могла повірити в це що сталося, цей момент просто застиг перед очима, викинути його з голови не виходило. Перед очима Ліда яка показувала обручку на пальці і хіхікала.
- Як він міг паскуда, а вона що собі думала,- промовила в голос Настя знову доторкнувшись до обличчя.
- Не розумію все це було заплановано, якщо так чого вони добиваються,- знову промовила Настя.
- Яка вони,- і почала знову плакати, дівчина помітила знак швидкість 120 на годину, вона їхала вісімдесят кілометрів на годину, натиснувши на газ почала їхати швидше.
- ЯК???? Як??- почала ще гірше плакати притуливши до обличчя руля.
Настя їхала не зважаючи ні на що, все було як в тумані, машини які їхали поруч пролітали так швидко, телефон за сидінням не переставав дзвонити.
- Та йдіть всі ви. Що ви хочете,- нахилившись до сумки, промовила. Настя взяла в руки сумочку і почала все висипати з неї. Телефон впав на сидіння, Настя знову нахилилася до нього побачила багато пропущених дзвінків. Дзвонила мама кілька разів раз тато і Данило, він дзвони ще в той час коли вона була в Ліди. Настя набрала його, але він не відповідав. Дівчина залишила повідомлення, і знову кинула телефон на сидіння.
- Навіщо все це, гра така, тоді ти виграла, Ліда як чому спершу весілля тоді дитина, а тепер це ви що хочете загнати мене в могилу. - дивлячись перед собою викрикувала дівчина голосно.
            Саме в цю секунду подзвонив телефон, Настя помітила що траса стає складнішою, але не хотіла зменшувати швидкості, єдине що вона хотіла то потрапити до себе до дому, лягти плакати не встаючи з ліжка. Ні чого вже не хотілося просто відпочити, а цей дзвінок перебив все, Настя нахилилася до телефону, взяла його в руки почула голос Каті.
- Привіт не можу з тобою зв'язатися,- Настя поглянула на дорогу не встигла відповісти як кинула телефон почала повертати руль від вантажівки яка їхала їй прямо в лоб.

Настя повернула на ліво машину, але вона почала крутитися, дівчина як могла виправила ситуацію, але помітила що вона їде прямо в дерево, не встигнувши відтулити в сторону, удар. Дівчина вдарилася об руль. І її одразу відкинуло назад. Машина далі рухалася, вона виїхала з дерева. Як її перевернуло на 80 градусів в бік, Настя машинально хотіла натиснути на гальма, але знову машина перелітає з дороги в сторону. Вилетівши вона перевертається два рази зупинившись на шинах знову. Настя кілька разів знову вдарилася об руль, і сильний удар в спину. Ремінь би спеки спрацював, а ось подушка безпеки заклинила. Машина встигла розтрощити скло. пом’ятися метал який скрутило в баранячий ріг, щойно Настя вдарилася об руль в третє, як вона просто знепритомніла.
            Машина валялася перевернутою, з неї йшов дим навколо було скло розсипані деталі. Все здавалося жахливим, водії які перші зупинялися одразу повиходили зі своїх машин. Один з них побіг в низ і одразу почав кликати на допомогу.
- Швидко суди, тут дівчина,- в низ спустилися ще кілька чоловіків один помітив телефон дівчини який валявся в трьох метрах від машини.
- Нічогенько її притиснуло,- промовив чоловік років сорока, він відкрив дверцята і розчепив ремінь безпеки,
- Дзвоніть швидку її заклинило,
- Перевірте чи машина не горить,- промови інший,
- Я знайшов це, останні дзвінок,- сказав літній чоловік даючи тому хто був коло Насті телефон.
- Дзвони в швидку,- закричав інший швидко направивши погляд на голову дівчини з якої текла кров.
- Вона жива?- почувся голос позаду.
- Ще дихає, нічогенька аварія, що тут сталося?- спиталася якась жінка яка вийшла з автомобіля,
- Спершу вона їхала нормально, а потім взялась фура вона вивернула руль врізалася в дерево її відкинула в кувет і там машина перевернулася,
- Швидка вже їде,
            Настя лежала непритомною, навколо метушилися люди всі кудись бігали нічого не було ясно. МЧС приїхало за тридцять хвилин, прийшлося різати машину, щоб можна було витягнути Настю  з неї. Дівчина опинилася в швидкій, яка швидко їхала в сторону найближчої лікарні яка знаходилася в місті.
- Швидко тут поранена,
- В реанімацію її,- промовив лікар який був поруч, - що сталося?- одразу оглянувши на поранення які отримала дівчина.
- Аварія.
- Які травми?- продовжував вивчати її спитав.
- Ми визначили що в неї травми майже по всьому тілу дивно що вона залишилася живою, травма голови, зламані три ребра вивих ключиці зламана ліва рука, з двома пальцями, і не впевнена, але щось зі спиною.- почав говорити медик зі швидкої.
- Як я й говорив в реанімацію швидко, зробити рентген переломів і голови. Та зробіть рентген хребта.
- Дзвонити рідним?- спиталася молоденька медсестра.
- При ній були документи?- припитався лікар поглянувши на дівчину.
- Так. Ось знайшли на сусідньому сидінні, - дала Настінні права і паспорт в руки лікареві.
- Настя Гонча, - поглянув він на неї, а тоді промовив,- це ж ведуча сніданку,- медсестра розгублено поглянула на лікаря який уважно придивлявся на документи.
- Вона?- здивувалася сестричка, - я б не побачила,
- Змінилась якось,
- Негайно в реанімацію, швидко я зараз прийду,- промовив він. Лікар швидко побіг до ординаторської. І почав набирати цифри на телефоні. Настю повезли в реанімацію, час від часу вона відкривала очі, але все тіло так боліло і голова крутилася від чого непритомніла одразу. Насті почали робити рентгени,
та раптом тиск почав різко падати, кровотеча виявилася сильною.
- Алло це телеканал Франківська,
- Так,
- Я телефоную вам з лікарні номер № 3, ваша співробітниця в нас,- швидко заявив лікар.
- Хто саме?- перепитав голос в телефоні.
- Настя Гончар, вона в реанімації.
- Що з нею?- спиталися, але саме в палату влетіла медсестра.
- Проблеми, ваша допомога потрібна!- закричала дівчина налякано.
Лікар кинув телефон і побіг, Настя лежала на білому ліжку, їй повитирали кров з голови на руку накладали саме гіпс на руку.
- Що показав рентген?- запитав роздивляючись папери під рукою які на швидко руч складали.
- Зламані три ребра, але це не важливо вивих, ми вже справили, перелом двох кісток, а один палиць лише тріщина, проблема в іншому. – говорила медсестра.
- Проблема в тому що,- почала вона, як раптом в дівчини почалася тахікардія пульс зашкалював.
- В чому?- закричав лікар підійшовши до дівчини.
- Травма голови. Потрібно випустити кров, тиск росте.
- Гематома,- заявив він поглянувши на очі Насті, лікар вже розумів що така травма не залишається не помітною, якщо вони зараз не зможуть перевірити чи в мозку є кров, Настя може померти від крововиливу в голову.
- Так,
- Приступаємо, наркоз давайте.