Підвищення в роботі.

Підвищення в роботі.

            Розслабившись в ванній, Настя слухала музику, як зазвичай закривши очі шум води та мелодія все більше відносили дівчину в рай. Чомусь за вчорашній день вона сильно стомилася, все що відбувалося вчора здавалося їй ще таким близьким, до Романа. Настя на рахувала п’ять синців на тілі після бійки з сестрою, але їх могло бути і більше. Та більше її хвилювало інше чому її колишній не прийшов в залу суду, і що мав на увазі адвокат коли говорив що в них є дещо цікаве для суду. Настя ніжилася у ванній роздумуючи про слова адвоката. Її завжди піднімав настрій хороший шоколад, але грошей на нього в неї не залишилося. Тому все що вона дозволила собі в понеділок вечором, то гарячу ванну. Дівчина вже почала відчувати як очі закриваються, ще трохи вона заснула б у ній.. Взявшись з останніх сил змусила себе піднятися і повзти до ліжка. Закутатися в ковдру і заснути. І нічого їй не хотілося, просто спокійного сну. Вона спокійно заснула, що дало змогу рано в ранці встати не спізнитися на роботу.
            Приїхала вона о шостій годині, саме тоді коли знімальна глупа, вже починала ефір. В такий ранок дівчина ще ні разу не прокидалася, вона була не останньою хто приїхав до каналу. Настя сиділа в гримерній і допомагала дівчині яка називалася Софія, сьогодні вона буде вести сніданок. Журналістка яка вела його раніше, поїхала закордон, а заміну їй досі шукають кілька тижнів Саша говорила про цю посаду, а Настя відмовилася. В кімнату зайшов дивний чоловік, він був ведучим новин з рубрики спорт, Настя бачила його раніше лише двічі, він щось промовив до дівчини яка похапцем вийшла. Настя пішла за нею. В коридорі їй на зустріч йшов головний директор, сьогодні він був одягнутий в діловий костюм, і тримав в руках якісь папери, помітивши Настю він зупинився.
- Доброго дня Анастасіє,- мовив він усміхаючись до неї.
- Доброго Степане Івановичу. - відповіла дівчина похапцем повернувши голову до нього.
- Як робота?- запитав він, Настя трохи не була рада роботою, яку їй запропонували, а згодитися на ведучу в Насті не хватило сміливості.
- Добре,- кивнувши відповіла.
- Бачу що не подобається. Ти ж хочеш рости в кар’єрному зрості чи не так?
- Ну авжеж,- відповіла не думаючи Настя.
- То може все ж спробуєш? сьогодні наприклад на пару з Софією?- зупинившись прямісінько навпроти неї поглянув в очі.
- Я не знаю.- скривившись знову завагалась дівчина.
- Погоджуйся!- наполягав чоловік на своєму.
- Ну.. я б – якось не чітко говорила дівчина,- спробувати можна. - відповіла усміхнувшись,
- Добре можна, тоді з завтрашнього дня. – відповів швидко минувши дівчину та пішов далі по коридору. Зайшла до гримерної, Настя отримала нове доручення від Софії, перебрати сценарій та документи щось трохи  вчити на завтрашній ранок.. Перебираючи документи в неї очі просто злипалися вона так хотіла спати, очі почервоніли від маленького шрифту чекаючи, вона що разу мусила відводити час від часу очі щоб вони відпочивали. Софія зайшла десь коло десятої години, дівчина вивалилася на ліжко, і простягла руку до Насті. Про Софію вона мало що знала, вона була партнеркою, іншої дівчини яка поїхала закордон тої хто поїхала,  Софія обернулася до Насті, промовляючи..
- Не могла б ти принести мені кави, а то йти на пари,- заявила дівчина поглянувши на Настю.
- Так авжеж,- відповіла Настя вони поклала папери на стіл і вийшла з кімнати, коло кавового апарату. Дівчина згадала що не має дрібних грошей, і телефон залишила в сумці. Повернувши вона побачила що Софія, сиділа коло дзеркала, і підводила очі на тінь
- Чому ти повернулася?- спитала Софія обернувшись до неї.
- Гроші не взяла,- заявила Настя беручи свою сумку.
- А точно вони на столі візьми експрес..,- промовила Софія далі обернувшись до дзеркала назад. Настя взяла свою сумку, повернулася назад, коли саме вибрала на апараті еспресо, в неї почав вібрувати телефон. Настя швидко вибрала і коли кава почала наливатися вона встигла підняти його, і взяла в руки каву.
- Алло!- промовила міцніше притискаючи слухавку.
- Привіт,- почула на тому боці.
- Данило, Привіт, як ти?- усміхнувшись одразу відчула як стало легко.
- Супер, а ти, - спитав хлопець.
- Чудово я на роботі.
- А і як вона?
- Чудова, несу каву Софії,- відповіла дівчина, в голосі Данила почувся сміх.
- А не хотіла би погуляти ?- спитав він, Настя довго не відповідала вона відкрила двері гримерної, - ну добре,
- Тоді я заїду за тобою сьогодні,- заявив він.
- Я нині не можу краще завтра, в мене ще й перший ефір завтра мені потрібно підготуватися.
- О то в тебе ефір і що ти ведеш?- спитав Данило, Настя усміхнулася, а тоді промовила, Софія саме підійшла беручи каву,
- Я буду пробувати вести сніданок,
- О класна робота,- мовив хлопець
- Мені пора йти Софі каже що нас чекають,- промовила дівчина. Софі справді помахала рукою Насті що їй пора йти, дівчина відповіла їй.
- Тоді йди, я подзвону ще вечором. - мовив Данило, Настя нічого не сказала просто поклала телефон в сумку. Дівчина пішла за Софією, вони зайшли на знімальний майданчик. Насті подали сценарій.
- Перечитай ми спробуємо, нагадує ми не знімаємо лише перевіряємо як ти будеш вести програму,- заявила дівчина поглянувши на Настю.
- Добре,- Настя сіла на крісло і досить швидко провела очима по сценарію. Все їй було ясно, дівчина пішла і спиталася чи можна робити перерви коли її будуть знімати, їй відповіли що так, але тільки з дозволу. Почалася репетиція. Настя спершу не могла зосередитися та стидалася, через що слова плутала і не чітко вимовляла їх, їй робили зауваження. Скоро вона почала виправлятися і вела не підглядаючи в листок, Настя стала вільною. Не помічала камер і поводитися як завжди. Години пролетіли доволі швидко.
            Репетиція закінчилася о дванадцятій годині, за кілька хвилин після вийшла з програми, вона сіла в машину схопивши телефон в руки, та нічого не робила. Данило як обіцяв не подзвонив їй, Настя поклала його на крісло поруч. Потім час так швидко пролетів коли дівчина опинилася в дома було вже за восьму, взяла документи, і піднялася в квартиру, на сходах, телефон почав грати. Вона підняла, але це була Саша. Дівчина запитувала, як Настя почувається чи вона погодилася на роботу, і що в неї нового, та Настя пояснила подрузі що чекає важливого дзвінка. Тому не може говорити. Кинувши речі в кімнаті. Настя побігла до кухні. Сьогодні вона нічого не їла, тому витягнувши з холодильника хоча б щось. Під руки попали котлети які вона купила ще до того як мала їхати до суду. Поглянувши на них. Вона відкрила упаковування. Сморід був сильний тому нічого іншого як викинути не було. Підсмажила собі картоплю, вона включила телевізор. Нічого таки не знайшовши по телевізору вона його включила, помила тарілку і лягла в ліжко, коли почула що в сумці щось грало. Настя побігла до свого телефону.
- Обіцяв. - почулося в телефоні.
- Так,- відповіла усміхаючись дівчина.
- Завтра в сьомій я заїду за тобою на телеканал,- заявив чоловік, Настя спершу зніяковіла та наступної миті прийшла до тями.
- Ок.- вигукнула радісно.