Нове побачення

Нове побачення

            Дівчина прокинулася від стуку в двері, хтось вже кілька хвилин тарабанив в них. Настя розплющила очі стомлено встаючи з ліжка поглянувши на двері. Надягнувши халат вона пленталася до дверей. На порозі стояла Саша з двома дітьми, і сумкою, Настя не встигла зрозуміти нічого як та зайшла до середини. Олесь позіхав, а менший постійно плакав тому коли, Саша зняла туфлі, вона посадила його на тумбочку знявши куртку. Настя спостерігала за рухами подруги, і не розуміла до кінця що кається. Коли подруга роздягла Олеся, почала говорити похапцем ковтаючи повітря.
- Вибач Насть що так рано,- поглянувши на подругу. Та мені ще сьогодні до страхової компанії їхати тому малі побудуть з тобою до сьомої, Олег весь зайнятий все з поліцією виясняють що сталося в редакції. Слава богу нікого не було,- заявила Саша протираючи очі.
- Добре,- відповіла Настя, Саша усміхнулася до неї, дала в руки сумку.
- В ній все що потрібно, я приїду поговоримо,- сказала подруга вибігаючи з квартири. Настя взяла малого з тумби на руки направившись до кімнати. Малий мочав сміятися смикати дівчину за волосся, від чого вона трохи скривилася.
- Ей це не іграшка, Олесь подай сумку.- звернулася вона до малого, хлопчик побіг до коридору і подав їй велику сумку. Настя почала шукати в ній щось і знайшла там не велику іграшку. Дала малому всадивши його на ліжко, малий почав бавитися. Олесь поліз до братика, вони почали тепер разом вигадувати якусь гру. Настя зробила огорожі щоб менший не впав. Пішовши на кухню вона почала варити собі каву. Поставила чайник на плиту закинула варити вареники у баняк. І повернулася до кімнати Олесь лежав коло брата ніжно сипівши.
- Ясно, спати, я сама ж хочу. - Настя почула в кухні звук чайника і побігла швидко, кава трохи википала створивши не великий дим. Швидко відкрила вікно, лише тепер побачила що на вулиці погана погода. Настя придивилася в низ розгледіла людей які ходили туди суди. Від того що випав дощ повітря було свіже, вдихнувши його дівчина усміхнулася, саме вареники закипіли дівчина повернулася до роботи. Настя сіла їсти, згодом прибирала в квартирі вложила малого спати
Прокинулася вона о другій годині разом з Олесем який будив її показував на вікно.
- Що там?- спитала дівчина, озирнувшись до нього.
- Няня,- казав малий і далі показував на вулицю,
- Ну Олесь що таке?- поглянувши на вікно спитала, малий підбіг до неї потягнув її за руку. Настя підійшла до вікна помітивши що лив сильний дощ від чого вода почала стікати по вікні переливаючись по підлозі.
- Дякую Олесь, що показав. - Настя швидко закрила вікно побігла в ванну, діставши кілька шматок вона почала витирати воду яка вже встигла на литися на підлогу. Повитиравши підлогу почула як у двері постукали, кинувши відро побігла до них.
На порозі стояла Саша, дівчина була засмучена, Настя ще ніколи її не бачила в такому вигляді. Подруга зайшла до квартири роззулася одразу. Саша була мокрою з неї просто стікала вода, а на лиці був відчай який перетворювався на гнів. Якщо б Настя не знала свою подругу вона би подумала що Саша плакала. На жаль Саша ніколи не дозволяла собі плакати, дівчина просто сильна духом. Саша мовчки пройшла до кухні всілася в крісло і кинула на підлогу сумку. Настя видко побігла до кімнати забрала відро виливаючи воду в умивальник. Повернулася до подруги і налила їй чай, витягнувши з тумбочки осатанію коробку цукерок, які Настя любила мати в квартирі.
- Розказуй,- промовила до подруги.
- Та що тут розказувати все пішло пе,- трохи усміхнувшись відказала дівчина.
- Пе, то що не так?- спитала Настя взявши в руки чашку,
- Страховки не буде. Але нічого, ми будемо шукати нове місце для журналу,- відповіла дівчина підбадьорюючи сама себе.
- Я допоможу, все ж є..
- Так, але ми тепер будемо працювати з телешоу. І – Саша зупинилася на хвилинку, а тоді продовжила говорити. - Передача « Давай поговорім» запросила мене співпрацювати з ними, я погодилася тому тепер ми будемо з ними співпрацювати, наш журнал і вони. Це нова перспектива,- відповіла дівчина.
- Ого, а ми?- запитала дівчина розглядаючи Сашу.
- Настя, а ви, вас будуть так само брати на передачі не тільки.
- Коли йдемо шукати приміщення?- питалася Настя. Саша усміхнулася, і подивилася на малого який з’явився саме в дверях.
- Завтра,- відповіла. - ну ходи суди,- простягнувши руки до малого взяла його.
- Мутики,- промовив Олесь,
- Дощ перестане і Олег приїде за нами,- відказала дівчина посадивши сина на руки.
- Добре тоді ходімо дивитися мутики.- засміявшись промовила Настя,
 

Настя включила комп’ютер швидко вибравши мультфільм. Менше немовля саме прокинулося, Саша почала його годувати. Як давно вона не дивилася мультфільми. Вже років два точно, в останнє вона була на примарі, разом з Романом, чомусь Настя це нагадала собі. Може тому що вона переважно проводила час з ним. Дівчина сміялася разом з іншими. Мультик був для малих це точно, в її віці вона багато чого не розуміла. Називався він так дивно «Місіс Ендертейн », дивний мультик про досить вже смішну жінку яка хотіла постійно пригод, але вони її не хотіли. Вона постійно їх шукала, де тільки не бувала, а все марно, зустрілася і вже з мафією, і з самим бароном. Але нічого не виходило всі просто ставилися до неї як до старої. Олесь засміявся його гучний сміх розбігся по всій кімнаті, на одному епізоді, коли вона вже відчаї була і йшла вулицею, а тут з’явився якийсь грабіжник і промовив до неї.
- Не знаєш в кого тут є гроші?
            Коли мультик закінчився, Настя провела Сашу в низ і вже за кілька секунд приїхав Олег забравши свою родину. Настя повернулася до свого будинку. Дівчина перевірила пошту, але нічого нового не було. Включивши телевізор вона дивилася різні передачі, та все підряд. Так провела цілий день, заснула вона з включеним телевізором, а прокинулася від музики яка грала в ньому. Було ще досить рано, але спати не хотілося, дівчина пішла на кухню. Захотілося дуже їсти, приготувавши собі свою картопельку, повернулася в ліжко. Дивилася вона якісь дивні не зрозумілі їй телешоу. Коли раптом телевізор просто загас і в квартирі було темно. Настя зірвалася ліжка і пішла до включателя, але світла не було. Знову вибило пробки вже в третє за місяць. Таке інколи бувало коли в квартирі була перенапруга. Настя вийшла в коридор і почала все справляти, та коли саме включила решітку, задзвенів телефон.
- Алло, виїжай сьогодні, є кілька варіантів, потрібно подивитися,- говорила Саша в телефоні,
- Добре, де зустрінемося?- відповіла перевівши телефон на гучномовець.
- Я так подумала,- Саша зробила паузу і тоді додала,- Я заїду за тобою зараз будь готова. Настя не встигла відповісти як подруга кинула телефон. Як же це було схоже на Сашу.

            Дні минали, а вони з Сашою їздили, кожного дня майже дивилися десятки варіантів складів. Будинків, гаражів та нічого, та кожне з них було не відповідний. Саша почала навіть вже злитися, з того, дівчина кілька годин спала лише з подругою. Будівлі були різні від закинутих що потрібно було робити ремонт рік, а може й більше, а були такі гарні, але досить дорогі, що просто були не по кишені. Най більше їм сподобалася будівля яка знаходилася коло будинку, де жила Саша. Але як виявилося що скоро її знесуть тому не було сенсу знімати її лише на два місяці.
            В понеділок, коли Настя вже зібралася їхати разом з Сашою, як зазвичай подруга подзвонила їй.
- Настя. Сьогодні і до того моменту поки не знайду будівлю я сама,- промовила подруга. Настя не зрозуміла спершу що має на увазі подруга,
- Як?- лише кліпаючи збираючи речі запитала Настя.
- Я не хочу тобі морочити голову. Покличу коли буде все готово, а тим часом тебе можуть викликати на допомогу на передачу почала розповідати подруга.
- Я все одно..- відказала дівчина, але Саша перебила її.
- Будь готова,- і повісила телефон.