Глава 5

Адам 

Сьогодні погода бажала би бути кращою. Нажаль, дощ періщив як з відра. Але чи зупинило це мене щоб не піти до Єви? Ні... Ми доволі швидко знайшли спільну мову. Це класно, адже не усім я можу довіряти певні теми, почуття та секрети. Вже тиждень з дня на день ми ходимо на "Небесну гору", так називає пагорб Єва, і влаштовуємо пікніки та катаємося на гойдалках. Та сьогодні плани змінила погода. Що ж, не біда.

 Зайшовши на кухню, побажав мамі гарного дня і хотів піти.

 - Стій! Адаме, куди це ти в такий дощ? 

 - Мамо, ніби ти не знаєш. Іду до Єви, ми мали сьогодні піди до водоспаду, але водоспад прийшов до нас з неба!

 - Так, погода не з найкращих. Може ти нарешті запросиш Єву до нас? Хоч познайомимося...

 - Потім мамо, але це сто відсотків. Бувай 

 - Ей, не втікай від відповіді. Адаме! Куди! А кофту?

 Та я вже нічого не чув, лише в чорній футболці та шортах швиденько побіг по велосипед до накриття. По дорозі, як і завжди, нікого з людей не було. Дощ відлякував усіх, а мене притягував. 

 Швиденько приїхавши, поставив транспорт і пішов стукати до хати... 

***

Єва

З самого ранку, дощ лив як з відра. Я прокинулась від надокучливого але такого притягуючого дощового стуку мені у вікно. Вставати зовсім не хотілося, але бурчання у животі заставило встати з ліжка і піти на кухню, з якої пахло смаженою яєчнею і букетом польових квітів. 

 - Доброго ранку, бабусю. Не уявляєш яка я голодна!

 - Скоріше доброго дня, Єво. На годиннику десята, який же це ранок.

 - Повір бабусю, у місті це ще ранок... Дощ ішов цілу ніч, тому я пізно заснула. 

 - Добре, сідай снідати. Ехх... Сьогодні не найкраща погода для виходу на двір.

 - Ми з Адамом планували піти до водоспаду, а тим часом водоспад прийшов до нас у вигляді дощу. Який жах, така гарна погода була цілий тиждень і на тобі...

 - Нехай Адам приходить у гості, хоча в таку погоду він напевно і не добереться до нашої хати. 

 - Не думаю, що він схоче мокнути під дощем.

 - Хто його зна, - сказала бабуся і пішла у комору.

 Я на мастила хліб солоним сиром і лише хотіла відкусити шматочок, як в двері постукали. 

 - Єво, відчини двері! 

 Цікаво, хто в такий дощ захоче прийти у гості. Я повільно піднялася і пішла відчиняти. Можливо мені почулося? Але стукіт повторився. Відчинивши двері, я побачила змоклого до нитки Адама, який струшував з кучерявого волосся воду.

 - Ну і погодка сьогодні, доброго ранку! 

 Він поглянув на мене і посміхнувся. Звичайно, я ж стою перед ним у дівчачій піжамі та з заплутаним волоссям. Я теж посміхнулася. Адам стояв у мокрій чорній футболці та шортах. Так він виглядав ще привабливішим. Але вже ж був дуже смішним. 

 - Привіт, заходь швидше. Ти ж весь намок. Зараз принесу рушник і трохи приведу себе у нормальний вигляд.

 - Тобі і так пасує, така домашня, - я повернулася до нього і усміхнулася.

 - Дякую, присядь. Поснідаєш з нами? Бабуся зробила смачнющу яєчню.

 - Дякую, я тебе почекаю.

 Я швиденько побігла у ванну по чистий рушник. 

 - Хто там прийшов? - бабуся якраз вийшла з комори пішла на кухню.

 - Добрий ранок, пані Меланко.

 - Яка ще пані. Добрий ранок, Адаме. Ніколи не називай мене так, називай просто тіткою. Не така я вже й стара!

 Я хіхікнула і Адам теж посміхнувся. Ми сіли за стіл, перед цим я передала рушник Адаму.

Після спільного обіду, ми з Адамом пішли до мене на горище...

***

Адам

 Постукав. Ніхто не відчиняє. Дивно, я точно впевнений, що Єва нікуди не поїхала, тим паче ще ранок. Можливо, ще спить? Постукав ще раз. Нарешті хтось відмикає замок і переді мною постає сонна фігурка Єви. Вона така красива, коли домашня. На ній миленька піжама: штани та футболка, волосся заплутана, а на щоці слід від подушки. Я всміхаюся, навіть не помічаючи. 

 - Ну і погодка сьогодні, доброго ранку! - Єва оглянула мене і теж посміхнулася . Дивно, чого б це. А точно, я ж весь мокрий.

 - Привіт, заходь швидше . Ти ж весь намок. Зараз принесу рушник і трохи приведу себе в порядок.

 - Тобі і так пасує, така домашня - зупиняю її словами, а Єва повернувшись до мене дарує свою найпривабливішу усмішку...

***

Привіт усім, з Великоднем) Я нарешті змінила обкладинку книжки на нову. Думаю, вам сподобається. Не забувайте про активність!)