Дощі й кав'ярня біля лісу
✨ Епілог ✨
Осінь непомітно поступилася зимі. Листя, яке ще недавно падало на плечі разом із дощем, тепер лежало тихим килимом під ногами. Ліна стояла біля вікна свого улюбленого кафе з книгою в руках. Тією самою книгою, де колись знайшла закладку-знак.
Закладка тепер жила в її щоденнику — вона стала не просто папірцем, а нагадуванням: часом доля підказує найважливіші речі у дрібницях.
Позаду — сумніви, листи й зустрічі, які кололи серце. Попереду — шлях, який вона обрала сама.
Двері подзвонили дзвіночком, і він увійшов. Усміхнений, трохи розгублений, але рішучий. Той, чия присутність щоразу ставала для неї теплом у холодні дні.
Він підійшов, доторкнувся до її руки так, наче цей жест був відповіддю на всі невимовлені питання.
— Готова? — тихо спитав він.
Ліна всміхнулася й кивнула. Бо вперше за довгий час знала: так, вона готова. Не тільки до нової історії, а й до себе справжньої.
І коли вони вийшли разом на вулицю, дощ більше не здавався холодним. Він був лише нагадуванням, що навіть після найдовшої зливи завжди приходить світло.
Відредаговано: 17.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
