Дощі й кав'ярня біля лісу

20. Коли дощ стихає

Зима ще не настала, але осінь поволі відходила. Кав’ярня біля лісу зустрічала новий день запахом кориці й кави, а за вікном падав останній дрібний дощ.

Ліна сиділа біля вікна, гортаючи книгу, в якій колись знайшла перший лист. На столі стояла чашка з кавою, а на піні був намальований маленький листочок — символ початку й завершення водночас.

— Знаєш, — усміхнувся Денис, сідаючи поруч, — дощ стихає, але я хочу, щоб наша історія тільки починалася.

Ліна підняла погляд, і у вікні відбилося їхнє віддзеркалення: двоє людей, які пройшли крізь осінь, аби знайти одне одного.

І вона зрозуміла — нова історія вже почалася.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше