Дощ Для Знайомства

ЕПІЛОГ

Е П І Л О Г 

  Промайнуло майже півроку.Лана трішки підросла,вона разом з Маргарет ходила до школи.Це була не просто школа,там Маргарет викладала літературу,та практикувала з дітьми уроки письменництва.

–Міс Маргарет,то як ми назвемо цю історію кохання?–спитала одна учениця і поправила свої маленькі окуляри.

  Маргарет підійшла до вікна,її сіра сукня майже торкалася підлоги,вона глянула на вікно,і на ньому з'явилися цяточки дощу.Вона пустила сльозу,але не велику,щоб учні не бачили її сліз.Вона хотіла,щоб вони взагалі не бачили сліз,а може й якщо побачать то тільки від щастя.А в Маргарет то були сльози щастя,радості,тому вона пустила ще сліз,вони потекли по її щоці, щільно намащеній пудрою.

  Маргарет підійшла до столу, усміхнулася дітям.

–Ми назвемо її : “Дощ для знайомства”–сказала вона,і почула,як по даху почали стукотіти  краплі холодного, осіннього дощу…

ПОДЯКА

  Сердечно дякую Анастасії Марчук та Троцик Каріні, своїм бета-читачам,ваша підтримка та віра тримали цю історію до фіналу.Дякую Шереметі Ользі Віталіївній,що читаєте кожну мою історію,це так цінно.Вдячний також людям, які чекали мою історію в просторах Bookstagram,ваша надія мотивувала мене!Я щиро вдячний тобі, читачу,який дочитав цю історію кохання до кінця.Я дякую,що ви в мене є.Нехай кохання переможе!

🌧️🌧️🌧️🌧️🌧️🌧️🌧️🌧️🌧️🌧️🌧️🌧️🌧️🌧️🌧️




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше