8 розділ
Маргарет застрибнула у потяг,який їхав до її селища,вона була така втомлена і голодна,вона була така брудна, але спокійна.Вона побачила,що до її купе зайшов Річард,він приніс дві склянки чаю.А коли вони прийшли,то побачили,що дідусь Альф…
–Ти що спати надумала?–заволав голос.Голос її дідуся?
Ні ні ні ні ні ні…
Просто схожий.
Там,на місці, де повинні бути двері стояв якийсь ще страшніший чоловік,в жовтій кепці,він був пузаньком.Проте його лице, скривлене та потворне,а вуста смоктали цигарку.
Сон Маргарет розвіявся…Такий реальний сон.”Чорт, що я тут роблю,я щойно була вдома”-подумала вона.
Але ні,то все сон.Просто сон.Вона була тут,і вахту замінила якась інша потвора,ще й смердючі клятою цигаркою.
–Люба моя.Твій дідусь скоро раздуплиться та віддасть нам борг?–сказав він підходячи.Його хода…вона якась жалюгідна.Звідки ж ці кляті тварини позилазили?
Маргарет почала угукати.
–Отож,і я не знаю.Але ти повинна,бо інакше вам…
Він замовк.А потім знову заговорив:
–Добренько.Твоє життя продовжується до завтра, якщо в день не буде грошей…То і вас тоді теж не буде.
“Грошей???”–подумала Маргарет–”Та вони якісь наркомани чи що…Які гроші?”.Пронизливий біль розривав голову,а живіт нещадно бурчав.Маргарет закрила очі,і почула голос…голос Рі…