Мейсон

Якщо чесно,то коли я сюди їхав зранку,то дуже сподівався,що сьогоднішній день буде хорошим. Але зараз тримаючи на руках цю дівчину та дивлячись їй в очі я розумію,що моє перебування тут точно не буде проходити добре. Точніше,взагалі не добре. Зараз я дивлюсь на Еллі і не можу повірити,що переді мною справді вона. Та сама дівчина яку я зустрів три роки тому на вечірці. Це та сама Еллі в яку я закохався з першого погляду. І знову ж таки це та сама людина яка колись безжально розбила мені серце.

Я чую як десь на задньому плані звучить щось типу дзвінка,але я не можу відпустити її та перестати дивитись цій дівчині в очі. В ці бездонні сині очі які переслідують мене в снах щодня. З того самого дня як ми зустрілись і з того самого дня коли ми почали зустрічатись.

Два роки тому.

–Підйом! –Я не зчувся як в мої двері несподівано залетів батько. На ньому був класичний костюм,волосся акуратно зачесане гелем та ідеально напастовані туфлі. Я ніколи не міг збагнути,як цей чоловік може прокидатися настільки рано просто щоб мати гарний вигляд. Фантастика. 

–Ще п’ять хвилин,дай поспати! –Сонним голосом протеревенив я.

–Немає часу спати. Піднімайся негайно,інакше я зараз виллю на тебе стакан води.

Почувши татову погрозу та зрозумівши,що він не жартує я почав повільно підніматися з ліжка та приводити себе в порядок. Мій тато хоч і був бізнесменом і мав максимально строгий стиль одягу,я не поділяв його смаків і одягався як мені зручно. Тому для першого дня в школі я обрав звичайні темні джинси,худі та декілька моїх улюблених намист які я завжди любив одягати. Вийшовши з кімнати батько кинув на мене довгий невдоволений погляд,але я забив і пішов у ванну приводити в порядок своє обличчя. Після чого ми одразу поїхали до школи. 

–Значить так,Мейсоне. В цій школі є правила яких ти повинен дотримуватись і ні в якому разі їх не порушувати.Ти мене зрозумів? –Почав батько проводити мені лекцію коли ми вже підїжджали до школи. Я знав,що в цій школі є безліч правил і тут не терпітимуть ніяких порушень,оскільки школи в Лондоні дуже суворі та стримані,як і в принципі Лондон загалом. Я не любив таких міст. Моя душа лежала до драйву та емоцій. Я всією душею любив Нью-Йорк та Америку загалом. Я любив драйвовість цього міста,я любив своїх друзів у тому місті,я обожнював мою школу де не було так дофіга правил та заборон. Але мій тато бізнесмен. Саме тому ми повинні час від часу переїжджати. Це був мій перший переїзд з мого народження. Я надзвичайно не хотів нікуди їхати,залишати своїх друзів та все моє життя,але зрозумівши,що всі мої бойкоти та крики не допоможуть змирився. 

–То ти зрозумів мене чи ні? –Запитує знову мене вже строгим тоном батько.

–Так тату,зрозумів.

–Добре сину,тоді удачі тобі на новому місці,і подружись там з кимось,досить бути інтровертом! –Почав кричати мені батько коли я вже заходив у школу. 

Насправді,я знав,що сьогодні я тосно з кимось познайомлюсь і я навіть знаю хто це буде. Еллі Воллс. Дівчина яку я зустрів півроку тому на вечірці у мого брата. Тоді ми не встигли познайомитись блище чи обмінятись номерами. Але за півроку я встиг дізнатися про неї все,що тільки міг знати. Я знав де вона живе,скільки їй років,хто її батьки, з ким вона спілкується і де проводить вільний час. Можливо це звучить дико, але після тієї вечірки я не міг викинути її з моєї голови. А маючи брата програміста цю інфу дуже легко дістати. Я міг би написати їй одразу після вечірки,але після вечірки я сам полетів в Америку щоб хоча б ще трішки насолодитись містом яке я так люблю. 

Але зараз я точно не прогавлю шанс і познайомлюсь з нею. 

–Доброго дня учні,від сьогодні у нас в класі новий учень. Мейсон Роджер. Перевівся до нас з Америки. – Як тільки я зайшов в клас місіс Еліот одразу мене представила перед усім класом. Насправді я почувався ніби я якийсь клоун якого всі хочуть роздивитися. Та коли мій погляд впав на третій ряд,четверту парту я забув взагалі про все на світі. Там сиділа вона. Та сама дівчина яку я шукав у всіх можливих соцмережах, роздивлявся її фото годинами і згадував той вечір коли ми зустрілись кожного дня. Там сиділа Еллі. Еллі Воллс.

–Мейсоне,агов! – Мене від моїх думок відірвав строгий голос місіс Елліот і я зрозумів,що зовсім не чув,що вона там іще про мене говорила.

–Так,вибачте місіс Елліот,трохи задумався –Трохи винуватим тоном промовив я.

–Добре Мейсоне,сідай за будь яку вільну парту і почнемо урок.  –Думаю очевидно на яку парту я одразу глянув і на щастя там було порожньо,тому я сміливо рушив в напрямку третього ряду. Еллі побачивши,що я збираюсь сісти біля неї стала помітно нервувати. 

–Спокійно,я просто сів біля тебе. Я не монстр. –Тихо промовив я,коли її рука почала ледь помітно тремтіти. –Вона легко похитала головою і ми почали щось записувати в зошити. 

Як тільки уроки завершаться,я вирішив діяти і знайти Еллі,щоб запросити її хоча б погуляти,бо цілий день в школі вона була якась на морозі і весь час від мене тікала.

Тому коли закінчились уроки я вибіг на шкільне подвір’я щоб її знайти. І коли я її побачив вирішив почати діяти.

–Агоов! Зачекай! –Почав я кричати на все подвір’я школи. На мене почались дивно коситись всі учні,але мені було байдуже. Для мене було головне щоб мої крики почула тільки одна людина. І вона почула. Обернувшись Еллі здивовано глянула на мене. І зрозумівши,що я кричу це саме їй вона щось сказала своїм подругам і ті пішли від неї, а вона залишилась стояти на місці. Я швидко підбіг до неї намагаючись придумати,що можна їй сказати. 

–Ееем,привіт. –Так.згоден. Почати розмову з дівчиною яка мені подобається не моя сильна сторона. Це звучало настільки невпевнено настільки може звучати невпевненість,але все ж добре,що я просто ось тут не втратив свідомість від хвилювання.