Рожевий бутон троянди

Галя, тобто Галина Андріївна давно хотіла мати серйозні стосунки з чоловіком, так щоб жити разом, але доки встигла побувати на восьми весіллях дружкою, похрестити п’ятьох дітлахів. З юності мала принцип, що цноту втратить лише після весілля, а зараз їй складно вірилось в те, що взагалі її втратить. На стенд поряд з бібліотекою, де вона працювала, наліпили оголошення: «Набирають на курси, де розкривають внутрішній жіночий потенціал», то їй дорога була якраз туди. Прийшла, сіла під стіночкою, щоб поспостерігати. Вийшла жінка у чорній вечірній сукні з макіяжем, такій легко говорити про жіночність. Від такої всі чоловіки мліють. Вона після недовгої промови почала в залі шукати жертву і погляд її впав на Галину, яка просто прилипла до спинки стільця:

- Виходьте, виходьте, не соромтесь!Тут всі мають, якусь проблему, тому й прийшли. Як вас звати?

- Галя… Галина.

- Ким працюєте?

- У бібліотеці від педагогічного університету.

- То ж яка у вас проблема.

- Я – незаймана, а чоловіки щойно про це чують зникають з горизонту. Швидше зникали років десять тому. Всі мої подруги вже давно заміжні, дітей народжують по другому колу. А я сиджу зі своїми принципами. Раніше вважала, що ніякого інтиму до весілля. А користі  від того переконання? Як 8 з 10 подруг вагітними виходили і змогли реалізувати себе як дружини та матері. І чим далі, тим страшніше мені розлучатись зі своєю цнотою.

- Мені зрозуміла ваша проблема, ви не відчуваєте себе жіночною. Уявляйте, що у вас між ногами розпустилася червона троянда, тоді чоловіки відчують вашу сексуальну енергію.  Перестаньте сприймати фізичний контакт між чоловіком та жінкою, як щось гріховне, сприймайте, як природне та прекрасне.

- У вас є чоловік, який би вам подобався?

- Так,  бібліотеку відвідує один викладач, та він на мене уваги ніякої не звертає.

- Візуалізація велика річ, скоро у вашому житті все зміниться.

  Наступного тижня на десяту річницю сімейного життя Галину запросила одногрупниця, їхати потрібно було в село, тому в суботу довелось відпроситись з роботи. Автобус був жахливим, жовтогарячий зразок доісторичного періоду.  Купа оглядних жіночок з безрозмірними клунками:

-Я тобі не дуже заважаю? Їздила в місто на ринок, думала  продаюсь, сир, сметанка, все домашнє та торгівля не пішла, тому везу додому. В чоловіка взимку заробітку ніякого нема, навесні орати почнуть. Так він зараз не просихає, а діточок годувати потрібно. А у нас їх двоє. Миколка та Марійка мене вдома чекають.

- Та не хвилюйтесь мені зовсім не заважає ваша сумка

Подруга вирішила влаштувати сюрприз, а саме крім Галі запросила ще й сусіда, за сумісництвом друга її чоловіка, який був завидним женихом за сільськими мірками, мав  хороше господарство, трактор,   Коли Галя забирала нові страви для столу і притис її в коридорі зі словами: «Подивимось, який ти борщ вмієш варити, а яка ти в ліжку перевірити можна, хоч сьогодні», - та вщипнув жінку за сідницю. Мабуть, почав діяти  бутон червоної троянди. Та такого життя їй зовсім не хотілося. І на ранок, прокинувшись з першими півнями , побігла на зупинку. Вдома, прийнявши душ, завалилася спати. На роботі все було, як завжди, лишилися лише спогади від отієї зустрічі.

   «Можливо це був  мій єдиний шанс,»- подумала Галина. « Ні, не такого не такого чоловіка я хотіла бачити поряд » - заперечила собі жінка. Підняла очі й побачила на стопці книг бутон червоної троянди й примружені очі викладача, що так подобався Галі.

- Вас не було в суботу, то ж я злякався, що більше ми не зустрінемось.  А сьогодні нарешті вирішив запросити вас на каву. Це вже одинадцята троянда, яку я купив, але перша, яку наважився подарувати. О котрій ви звільняєтесь?-

- О п’ятій. Гарна квітка, дякую.