29. Вадим

Бляха, це було важко. Коли вона стояла поруч, вся така трохи перелякана, чи може схвильована, я ледь не притис її до стінки і не поцілував. Мені страшенно хотілось зробити це, наплювавши на всі домовленості з Тарасом. Впитись в її рожеві губки, відчути, які вони на смак. Торкатись її тіла, гладити і пестити… Вона завела мене не на жарт всіма тими фразами… Значить, оберігаємось? Може, показати їй, як воно буває?...

Я ледь стримався і тільки дозволив собі прокрутити всі ті хтиві сценки в моїй голові, але Дану не чіпати. І не тому що у мене було дурнувате парі з Тарасом. Була інша, більш глибока, справжня на те причина. 

Але я ледь не зірвався і це погано. Добре, що Дана недалека і нічого не розуміє…

Треба ж було таке видати…

Коли вона покликала мене, я вже майже заспокоївся. От тільки її ледь хриплий з ванни голос і вологе волосся, а ще рушник на тілі замість одягу, знову завели мене. Та ще більше, ніж я був заведений до того, як вона пішла купатися…

Я якусь мить вирячався на неї, ніби в мені трапилось коротке замикання. Але потім все ж кліпнув очима і взяв піжаму. Коли йшов до вбиральні, сказав собі не дивитися. 

Але, авжеж, хто послухається голосу розуму в такій ситуації? Щойно я підійшов ближче мій погляд сфокусувався на краплині води, яка стікала її шиєю нижче на груди і от-от мала впасти в западинку між її грудей. 

Дана тихо сказала: 

 — Дякую, — і потягнула піжаму з моїх рук. Вона дивилася якось спідлоба, немов теж відчула напругу, що струменіла в цей час між нами.  

Краплинка таки впала і я ледь облизнув губи прямо перед тим, як знову відвести погляд. 

— Будь ласка, — на цих словах я пішов геть від проклятої ванної.

Дана прикрила двері, я сів на ліжко і подумав, що цього разу спати з нею буде складніше, ніж до цього.

Дана увійшла до спальні в рожевій піжамі,  з висушеним волоссям, і одразу залізла під ковдру. 

— Тепер твоя черга, — сказала вона, киваючи на ванну. 

— Ага, — я кивнув і пішов у вказаному напрямку.

Все ще був трохи заторможений. І душ сам по собі не дуже допоміг. Точніше, він зробив ще гірше. Він все ще був мокрим після неї. І я так чітко побачив її тут, поруч, в цій тісній кабінці, що навіть злякався за свій здоровий глузд. Дана зводила мене з розуму вже зовсім не фігурально, а буквально. 

Роздратований і занадто збуджений, я не хотів до неї виходити. Не в такому стані. В клятій кабінці почувався підлітком в пубертаті, який не може себе контролювати. Це вперше я так вийшов з-під контролю з нею поруч. До того я міг все тримати в своїх руках. 

Довелося зробити це в її душі. Бляха… 

Я злився на себе за це, але з іншого боку, краще так, ніж зараз вийти до неї в тому стані. 

Тільки зараз зрозумів, що змінний одяг в ванну я, як і Дана, не взяв.

Обмотавши стегна рушником, який був доволі маленьким, я вийшов з вбиральні. Дана сиділа на ліжку і дивилася прямо на мене. Я побачив, як її щоки залилися рум’янцем. Потім вона облизнула губи.

Знала б вона, як цей майже невинний жест діяв на мене. Це була як червона ганчірка для бика. Хотілось зірватися зараз і завалити її на ліжко, вкриваючи поцілунками… Щоб знала, як спокушати мене. 

Я підійшов ближче і сів поруч із нею, зазираючи в очі:

— Я все… — прошепотів їй в губи. 

 — Ти так і будеш спати — в рушнику? — на її обличчі з’явилася лукава усмішка. 

— Можу і без, — я теж усміхнувся. — А що, ти ж сказала їм, що в нас все було. Люди, в яких все було, цілком можуть спати оголеними разом… Чи ти боїшся?

***

гортай далі, там продовження ------------>