15. Вадим

Ввечері ми з Тарасом знову сиділи в віп-ложі. Сьогодні я не збирався занадто затримуватись, прийшов тільки на відкриття о восьмій, а о девʼятій сказав собі, що поїду.

— Пити сьогодні не буду, хочу прийти раніше. До речі, виконання бажання за той вібратор з тебе. Памʼятаєш? 

 — А чого це ти не п’єш, закодувався чи що? — він підозріливо глянув на мене.

— Ні, я просто поїду додому за годину, — я похитав головою. 

 — Щось трапилось, що так рано? Ти не захворів? — він простягнув руку і торкнувся мого чола. — Ніби нормальна температура…

— Просто втомився, — я ледь насупився. Насправді, чомусь було не так цікаво дивитись на дівчат і на бої, бо я думав про Дану і ту її зустріч з дружком. Чи повернулась вона вже додому? Хто її знає…. — Я що, не можу втомитись?

 — Раніше ніколи не втомлювався, — він знизав плечима. — Ну їдь, авжеж. Тільки про нашу умову пам’ятаєш? Щодо Данки?  Тобі не можна з нею спати! 

— Та не сплю, не сплю! — я вже починав дратуватись. — Ну, принаймні, в тому плані не сплю… — додав одразу, а  потім зрозумів, що краще б цього не казав.

 — А в якому? — відразу наїжачився друг. — Щось я тебе не розумію…

— Ну, вона приходить до мене в ліжко вночі, інколи, — зізнався я неохоче. — Лягає і спить. Я думав, це ти її спецом змусив, типу мене спокушати.

 — Данка приходить? — його обличчя витягнулося. — Блін, мені треба з нею поговорити! Я ж їй казав, що ти…  — тут він замвок і чомусь почервонів. 

— Знаю, — я ледь насупився. — Хотів дуже з тобою посваритися щодо цього. Але не стану. Я вже довів їй, що не гей.

"Бо завдяки тій твоїй фразі нещодавно її поцілував…" — додав я подумки.

 — Ну добре, — розслабився Тарас. — Я з нею проведу виховну бесіду, більше ходити не буде. Що це таке, що вона собі надумала? Вічно щось витворяла, ще з дитинства! 

— Може, вона то не спеціально, — заступився я за Дану. — Забий. Не треба їй нічого казати. А то ще буде соромитись. Хай живе спокійно, — додав я швидко.

Насправді, певно, я не хотів, щоб Дана перестала ходити до мене, хай це і було ще те випробування… 

 — Ну добре, — сказав він. — Я тобі довіряю, знаю, що ти її не образиш. До когось іншого я б Данку не пустив жити… А щодо бажання того, то готовий виконати все, що ти захочеш. 

— Оʼкей, — я кивнув. — Тоді я хочу, щоб ти пообіцяв мені більше не говорити з Даною про мене. Не хочу повторів того з "геями" чи ще чимось, — я ледь насупився.

Насправді, я не хотів, щоб Тарас взагалі про мене розпитував, не хотів, щоб Дана розповіла йому щось і той зрозумів, що я до неї вже по ходу нерівно дихаю… 

 — О, ну це не важке бажання, — він усміхнувся. — Добре, не буду. Але якщо вона буде чіплятися до тебе, то скажи їй, що розкажеш мені, і вона перестане. 

— Добре, — я кивнув. Хоча сам хотів, щоб Дана "чіплялась". Бляха, як же сильно я хотів цього… — По руках… 

***

Я дійсно посидів ще не дуже довго і поїхав додому. Як і сподівався, Дана вже була на місці і навіть не спала, хоча вже була майже одинадцята. Вона  сиділа перед телевізором з чашкою чаю і бутербродом. Побачивши мене, вона усміхнулась:

 — Привіт, вечеряти будеш?  

Я, насправді, вже поїв на боях, але хотів посидіти з нею, тому сказав: 

— Ну, перекусити можна. Щось з чаєм, перед телевізором. Як пройшов твій день? Що робили?

Так, мені треба було конче знати, що вона робила з тим клятим оператором чи хто там він… Сподівався, що мій голос звучав не надто претензійно.

— Тоді зроблю тобі теж чай і бутерброд. А потім похвастаюся роликом. який ми зняли з Тимуром, — вона піднялася з дивану і вийшла на кухню.

Я трохи напружився. Хоча, чого напружуватись, ну що там могло бути в тому ролику? Дана повернулась з чаєм і бутербродом, як і обіцяла, а потім простягнула мені телефон з відкритим відео.

Я побачив на відео її, вона дивилась прямо в камеру. І я натис на "плей" і почув:

— Ти знаєш, я довго думала, як тобі про це сказати… Ми були друзями увесь цей час, і я думала про тебе лише як про хорошу людину, справжнього товариша… Але зараз у мені ніби щось змінилося. І ці відчуття, вони зовсім інші…  — вона на мить замовкла, ніби збираючись із духом, а потім поривчасто додала: — Я весь час думаю про тебе… Мені здається, я закохалася…

***

гортай далі, там продовження ------------>