Дорога в небокрай
Про переконання
У своєму світі я дотримуюсь тактики, що нічого нікому не доводжу ( принаймні віддавна ), а особливо, коли пишу одне або кілька речень, а на докази треба сторінки.
Людина, яка читає - їй те або близьке, або чуже, тому що кожен бачить рух життя із висоти своєї гори мудрості та досвіду, а «доносити до голови» щось-комусь є зайвим.
Процес просвітлення триває усе життя, а у декого лише відбувається наприкінці - хто як заслуговує. Так буває.
Я є така, яка є - тут чи потім, свої думки не пристосовую до «задобрення» людей, а вимірюю через спокій душі.
Хтось є іншим, шукає якусь істину, стукає в різні двері - головне, щоб знайшов наприкінці себе. Так теж буває.
Життя не потребує доказів, воно хоче розуміння, а людина хоче простоти сприйняття та тепла.
#3433 в Сучасна проза
#556 в Не художня література
Відредаговано: 22.03.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
