Дорога у відпустку

Жигулик

Що може бути краще безкрайніх полів? Польової дороги, яка біжить мов струмок весною, поміж брил льоду, знаменуючи собою відлигу і початок весни. Машина тихо буркала, Іван і Люда - похитувались в такт дороги і мовчали. Іван знав, діти - дітьми, а рушник то Люда захопила з собою. Краще помовчати і дивитись на дорогу.

- От зараза, ще і мовчить, хоть би шось сказав. При дітях бити не буду, хай живе. Але вдома - ох він в мене полууучить, думала Люда і дивилась у бокове вікно.

Жигулик - був бойовим, по-справжньому. Відкатав він вже десь з 40 років, був двічі перевареним, як той рак, з облізлою фарбою. Але вона і не треба була - пилюка повністю його вкривала - десь в 3 шари. Як молодий їхати він не міг, але потроху вів дорогу і буркав, наскільки вистачало сил. 

Так тривало, поки жигулик їхав польовою дорогою. Іван навіть втішився, місяць стояла машина без діла і не просто їде - летить! Він навіть почав наспівувати улюблену пісню, яку він піддивився в фільмі про гонщиків. Такі фільми Іван любив, бо машини то була його пристрасть. Жигулик - був для нього, щось по типу шлюбу по розрахунку, бо дістався йому від тестя. Який вирішив не продавати улюблену машину - а віддати Івану, майже задарма. Бо гроші - в сім'ю.

От і дивився Іван за ним так само. Не любив він це діло, копирсатись в жигулі, а любив іномарки. Жигулик то відчував і постійно ревнував, показувавши характер.

Не встигли вони виїхати на трасу, як ззаду повалив білий дим. 

- Шо то? Ніби вибрали нового Папу Римського, кинув жарт Іван.

- От дурне! З'їжджай з дороги і то бігом! - запанікувала Люда і вірно оцінила ризики.

Іван зупинив машину і поліз під капот. Але неозброєним оком було видно причину білого диму - пішла тріщина на одній із труб охолоджувальної системи двигуна і витік тосол. Під машиною вже була конкретна калюжа.

- От холєра, а не машина…5 км не доїхали до станції, сумно підсумував Іван.

- Не машина, а ти безтолковий. Вчора тобі казала перевір машину чи всьо робить. Казала? А ти шо? Та якось потім, та нащо нам зараз та машина, от і маємо, почув Іван з машини голосочок коханої дружини.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше