Дорога Додому
Дім Твій
Стріну Тебе на дорозі запиленій,
Раптом почувши: ото іде Він!
Слідом піду, одкровенням окрилена,
Прагнучи світла і змін.
Кроком повільним легенько ступатиму.
Очі Свої Ти на мене зведеш,
І несміливо Тебе я питатиму:
Раві, де Ти живеш?
Стріну Тебе біля скелі у затінку,
Камінь відвалений поряд лежить.
Глянеш з любов’ю на мене заплакану
І усміхнешся на мить.
Ти садівник? – запитаю сполохано.
В Тебе в очах відіб’ється буття.
Серце озветься у Правду закохане –
Деревом Ти є Життя.
Стріну Тебе біля тихого озера.
Рибу спечеш на сніданок мені.
Крапля за краплею солені сльози
На рибу впадуть із-під вій.
Поглядом відчай відженеш заслужений,
Душу і серце любов огорне.
Ехом лунатиме далеч приглушено:
Петре, чи любиш Мене?
Дім Твій, як небесна мрія
В серденьку жевріє
Світить уночі.
Дім Твій, свіжий неба подих,
Що думки приводить
У небесний стрій.
Дім Твій, як небесна мрія
В серденьку жевріє
Світить уночі.
Дім Твій Ти обрав так дивно
Світить без упину
Дім Твій у мені.
Відредаговано: 04.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
