Дорога Додому

Новий Завіт

Морською хвилею накотяться вітри,
Для когось – змін, комусь – похмурої негоди.
І тет-а-тетів стане безліч, безліч «я і Ти»,
Всі як один, жалю або свободи.

Зустрінуться очима витвір і Творець.
В ту мить кінець настане всім питанням.
І затріпоче чиєсь серце: «Тато мій, Отець!
Здійснилося моє найзаповітніше бажання!»

Уклав завіт новий зі мною, Боже, Ти,
І я – дитя Твоє, любов’ю оповите.
І моє серце, що так спрагло чистоти,
Навіки кров’ю Господа омите.

І досконала радість серце огорне,
Її ніхто не здатен відібрати.
Лишень стояти будуть збоку де-не-де
Котрісь із тих, хто не схотів її пізнати.
Хто не зумів почути Голос в суєті,
Хто не зумів здолати власну втому,
Хто не сказав гріха пітьмі:
«Бувай, а я із Богом йду додому».

Уклав завіт новий зі мною, Боже, Ти,
І я – дитя Твоє, любов’ю оповите.
І моє серце, що так спрагло чистоти,
Навіки кров’ю Господа омите.

Уклав завіт новий зі мною, Боже, Ти,
І я завіт новий уклав з Тобою.
Ніхто не вирве із Твоєї руки,
Наповненої вщерть любов’ю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше