Дорога Додому

Коли сходила любов

Коли сходила любов,
Шепотіла без розмов
Прямо в серця глибину:
Люблю.
Боже мій, а що ж тепер?
Серед страхів і химер
Де ж Твоє я серце, Боже мій,
Знайду?

Боже! А пам’ятаєш той час?
Боже, без зайвих звуків і фраз:
Дім Твій – в мені, мій дім – у Тобі.
Боже! Ми грались дітьми в саду.
Боже, Ти вів мене в глибину
Де я, де Ти? Ніяк не збагну!

Та ж вогонь горів, і серця палали,
І здавалось, віра в нас міцніша сталі.
Та як же душі втомлюватись стали
Замки будувати із піску!
Ми нових шляхів шукати стали.
Тільки те, що ми, на жаль, шукали,
Наче попіл, біля ніг упало.
Та ми гуляли у саду!

Child_of_Love

Подобається

#1356 в Різне
#282 в Поезія

У тексті є: дорога_додому, бог і людина, завіт

Відредаговано: 04.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись