Мммм. А чого це сонце в очі світить, штори ж то я зтуляла вчора. Твоюж ма*** де це я. І що це за пам'ятник жіночці.
-Ну привіт, нарешті ти проснулася.
-Аааа. Грифон, який щей розмовляє.
Які там є способи проснутися, о точно вчіпнути, ану.
-Ай, боляче.
-Ну звісно боляче, а що ти хотіла. Вчіпнула себе і думала що це просто так буде? Заспокоїлася?
-Як тут заспокоїшся? Де, я є і чомкґу з тобою розмовляю? Чому ти взагалі розмовляєш? Як?
-Так, Малишка заспокойся я тут щоб тобі допомогти, я ще із Землі за тобою приглядую. А і до речі звати мене Лейла а не Злата.
-З Зземлі приглядуєш. Злата. То ти киця моя. А як ти тоді потрапила на Землю?
-Богиня відправила, а як ще. Тож не сама.
-Богиня, яка Богиня? То навіщо я їй тут?
-Ну проце вже вона сама розповість.
-Добре, я так розумію до дому я вже не повернуся. Добре хоч вдягнутою перенесли сюди. Ну і де мені цю Богиню шукати?
Так, ладно треба подивитися хоча де я є. Так, я так розумію це є храм цієї Богині. Але де всі. По ідеї тут мають бути прислужники, але тут крім нас з Лейлою нікого більш немає. Дивно.
-Агов, тут ще хтось є?
І тут збоку біля входу засвітилося ніжно голубе світло і з'явилися дівчина.