Дорога Авантюристів

Розділ 2: Клятва на світанку

Артур не зволікав. Того ж вечора, сидячи на колоді біля тліючого багаття, він простягнув руку до Міллана.

 

— Якщо ти справді шукаєш таких людей, — сказав він, тримаючи погляд, — то знай: я шукаю їх теж. І я буду першим у твоєму строю, якщо ти станеш першим у моєму.

 

Міллан злегка всміхнувся, дивно, майже сумно.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше