(1)Циклопи — це одні з найзагадковіших істот давньогрецької міфології. Їх опис варіюється залежно від джерел, але загалом вони були одноокими велетнями, відомими своєю надзвичайною силою та майстерністю.
(2)Мінотавр — це міфічна істота давньогрецької міфології, яка мала тулуб людини й голову бика.
(3)Сатири — лісові божества давньогрецької міфології, супутники Діоніса. Вони мали тваринні риси (козлині ноги, хвіст, вуха), вирізнялися веселою вдачею, хтивістю, любов’ю до вина та танців.
(4)Німфи — це другорядні божества давньогрецької міфології, які уособлювали сили природи. Вони мешкали в лісах, горах, річках, джерелах і морях. Німфи були довговічними, але не безсмертними, і часто допомагали людям або карали їх за зневагу до природи.
(5)Нерей — морський дід, покровитель моряків, син Понта й Геї, батько нереїд. Як й інші морські божества, Нерей був наділений даром віщування і міг перетворюватися на різних створінь та різні стихії. Жив у срібному гроті Егейського моря, де сидів разом із своєю дружиною Дорідою на престолі.
(6)Амфітрі́та — морська богиня у давньогрецькій і давньоримській міфології. Дочка морського бога Нерея й Доріди, дружина Посейдона. Вона уособлювала спокій і велич морських глибин.
(7)Посейдон — один із наймогутніших богів давньогрецької міфології, син Кроноса й Реї, брат Зевса та Аїда. Він був богом морів, океанів, землетрусів і коней. Посейдон володів тризубцем, який символізував його владу над водною стихією.
(8)Атлант (Атлас) — титан давньогрецької міфології, син Япета й Клімени. Після поразки титанів у Титаномахії був покараний Зевсом і мусив вічно тримати небосхил на своїх плечах. Атлант символізує витривалість і покарання за гординю.
(9)Нереїди — морські німфи давньогрецької міфології, дочки Нерея й Доріди. Їх було 50 або 100, залежно від джерела. Нереїди уособлювали красу й доброту морської стихії, часто допомагали морякам. Жили в золотому палаці на дні моря й символізували гармонію природи.
(10)Тита́ни — у давньогрецькій міфології — божества старшого покоління, діти Урана (Неба) й Геї (Землі). Титанами також звуться боги, народжені від титанів-чоловіків титанами-жінками (титанідами), тому виділяється два покоління цих божеств, старше і молодше. Виняток становлять боги-олімпійці, які боролися проти старших титанів. Старші титани в боротьбі проти олімпійців, званій титаномахією, програли і були скинені до Тартару, а молодші лишилися богами різних стихій і явищ на службі в переможців.
(11)Тритони — морські істоти давньогрецької міфології, які були частиною свити Посейдона й Амфітріти. Вони мали людський верхній тулуб і риб’ячий хвіст. Тритони плавали на дельфінах і сурмили в мушлі, викликаючи або стишуючи бурі. Вони уособлювали мінливий і бурхливий характер морської стихії.
(12)Наяди — німфи джерел, річок і озер у давньогрецькій міфології. Вони були покровительками водних об’єктів, уособлюючи їхню душу й силу. Наяди опікувалися шлюбом, лікували, віщували й часто супроводжували богів, таких як Зевс, Посейдон, Афродіта та Діоніс. Їх шанували як покровительок сил природи, прихильних до людей і тварин.
(13)Афіна — богиня мудрості, оборонної війни, ремесел і справедливості в давньогрецькій міфології. Дочка Зевса й Метіди, народжена з голови Зевса повністю озброєною. Афіна — покровителька міста Афіни, символом якого стало її оливкове дерево. Її атрибути: шолом, спис, егіда й сова, що уособлює мудрість. Покровителька військового мистецтва, мудрості та ремесел.
(14)Зевс — головний бог давньогрецької міфології, син Кроноса й Реї, брат Посейдона, Аїда, Гери, Деметри та Гестії. Він був богом неба, грому й блискавок, а також царем богів на Олімпі. Зевс відомий своєю силою, справедливістю та численними міфами, зокрема про його перемогу над титанами й встановлення нового порядку. Його атрибути — блискавка, орел і трон.
(15)Мойри — богині долі в давньогрецькій міфології. Їх було троє: Клото — пряде нитку життя, Лахесіс — визначає долю, Атропос — перерізає нитку, завершуючи життя. Мойри уособлювали неминучість і порядок у всесвіті, їхня влада була вищою навіть за богів.
(16)Мнемосіна — титаніда давньогрецької міфології, богиня пам’яті, дочка Урана (Неба) й Геї (Землі). Вона була матір’ю дев’яти муз, яких народила від Зевса. Мнемосіна уособлювала знання про минуле, теперішнє й майбутнє, а також порядок імен і понять. Її ім’я асоціюється з джерелом натхнення для поетів і митців.
(17)Аїд — бог підземного світу в давньогрецькій міфології, син Кроноса й Реї, брат Зевса й Посейдона. Він володар царства мертвих, де душі померлих знаходять свій спокій. Аїд також асоціюється з багатством, адже підземний світ приховує незліченні скарби. Його атрибути — шолом-невидимка, скіпетр і триголовий пес Цербер, який охороняє вхід до його царства.
(18)Персефона — богиня підземного світу та родючості в давньогрецькій міфології, дочка Зевса й Деметри. Її образ символізує цикл життя, смерті й відродження.
(19)Тартар — темна безодня, розташована нижче підземного царства, де ув’язнені переможені титани й грішники, які порушили волю богів. Його оточують потрійний шар пітьми й мідний мур із брамою, яку поставив Посейдон. Тартар також був одним із первісних об’єктів, що виникли з Хаосу.
Відредаговано: 28.12.2025