Розділ 22

Розділ 22 

-не злись,-торкається пальцем кінчика  мого носа і підходить майже впритул,-ти приїхала сюди відпочивати і я хочу тобі забезпечити цей відпочинок. Більше того, мені подобається про тебе піклуватися, так що насолоджуйся і переставай дутися-шкодить на красу,- він нічого не робить, просто дивиться, а мені так тепло від цього погляду.
Дивлюся в ці очі і переварюю сказані ним слова. Йому подобається про мене піклуватися? Це приємно. Це до біса приємно чути і усвідомлювати, що ти комусь важлива. Від цих думок усміхаюся. Невдоволення миттєво пройшло і повернувся гарний настрій.
Вирішую обійтися без слів і просто обійняти його. На мої обійми відповідають не менш міцними. 
-давай подивимося на захід сонця?- пропоную і в голові вже облаштовую нам місце біля величезного вікна.
-я тільки за,-Орест без вагань погоджується, тому я в ту ж секунду направляючі до ліжка, щоб стягнути ковдру і постелити її на підлогу біля панорами. 
Поки я боролася з ковдрою на ліжку, Орест знайшов у шафці ще плед, тому ми розмістилися на підлозі і закуталися в плед. 
В будиночку не холодно, але плед на плечах навіює спокійну атмосферу.
Та атмосфера була спокійною не довго. Рівно в той момент, коли Орест присунувся до мене близько-близько, торкаючись своїми колінами моїх. Повітря враз стало задушливим, а по тілу пробігла зграя мурашок. А хлопець, ніби знущаючись, ще й притиснув мене  своєю рукою до гарячого чоловічого боку. Це викликало новий табун мурашок по тілу. Він не дивився в мій бік, але я бачила по його обличчю, що він занотував реакцію мого тіла на його дотики.
Потім напруга мене відпустила і я вже зі спокійним ритмом серця змогла дивитися на неймовірну картину заходу сонця. Навіть Орестові погладжування руки більше не викликали тахікардії чому я була невимовно рада.
-ну це знущання якесь. Я так більше не можу,- я аж злякалася такому вигуку, який розрізав тишу навколо нас. З нерозумінням розвернула голову до Ореста і вже хотіла запитати, що він там не може, але мій рот нахабно запечатали поцілунком. Його руки миттю заплуталися у пасмах мого волосся, а уста дарували ніжний поцілунок. Мої бешкетні  руки теж часу не гаяли і знайшли своє місце на гарячій чоловічій шиї. Мимоволі стогну в поцілунок, коли він обережно починає досліджувати мій рот своїм язиком, і злякано завмираю. Сама злякалася такого пориву, та Орест так солодко цілував мої уста, що мої думки тут же розсіялися, мов туман.
Наші руки нишпорили по наших тілах, пізнавали нову територію, але жоден з нас не перетинав межу дозволеного. Поцілунок перервала я, бо дихати вже не було чим. Глянула затуманеним поглядом в  сп'янілі очі Ореста і побачила там такий самий хміль бажання.  Ми й досі сиділи на підлозі, але вже дуже близько. Якби хтось з нас трохи нахилився, то наші носи зіткнулися б. 
Я бачила як його погляд метався по моєму обличчю від очей до губ, але він більше нічого не робив. Ми обоє розуміли, що не варто квапити події, тому ще деякий час просто сиділи і вдивлялися в обличчя одне одного.
-давай перемістимося на ліжко, а то тут, на підлозі, моя дура стане дерев'яною,-першим дивоглядки порушив Орест. Він підвівся першим і подав мені руку, за яку я миттю вхопилася. Хлопець підняв з підлоги нашу ковдру і тримаючи за руку повів до ліжка.
Я знала, що спати нам доведено разом, але страху не було, мені ж не вперше. Була лише якась сором'язливість, яка взялася нізвідки у зовсім не підходящий момент. Ну і звідки це в тебе,Поліно?- запитувала себе в думках,- ти  ж ніколи так багато не червоніла.
-як ти вже зрозуміла ми будемо спати на одному ліжку. Я хотів зняти нам окремі будиночки, але вільних вже набуло, тому так. Якщо ти проти, то я можу і біля каміна на коврику поспати,- ну ви подивіться на нього. Я ще рота відкрити не встигла, а він вже плед мостить на підлозі.
-ану припини!-знову починаю злитися через його самодіяльність,- тобі не треба спати на підлозі, я не проти спати разом. Це ж не змушує нас ні до чого,- поки говорю свою тираду, на обличчі Ореста розквітає щаслива посмішка. Ще б йому не радіти, не доведеться спати не твердій підлозі.
- ну тоді добре. Хто перший у душ?
-давай ти іди, мені ще треба братові відзвітувати, що я ціла і здорова.
Орест без жодних заперечень дістає із сумки все необхідне і йде у ванну, а я швиденько строчу повідомлення Вадиму. Повідомляю, що доставили мене з комфортом і ніхто не ображав. Говоримо ще хвилин десять, а тоді й душ іду вже я.
Готуюся до сну, одягаю мереживну піжамку і виходжу з ванної кімнати. У кімнаті темно, тому по диханню Ореста орієнтуюся де ліжко і який край вільний. З горем навпіл дістаюся на своєї частини ліжка, знімаю халатик і вкладаюся спати.  Стараюся створювати мінімум шуму, щоб не розбудити Ореста. В кімнаті не жарко і не холодно, тому я швиденько засинаю, навіть не відчуваю того моменту, коли до мене ззаду притискається гаряче тіло.