10

  Вона дивувалася Лідиній наївності. Ну як можна було повірити в усі ті нісенітниці з філлерами. Купила з рук, підмінила, не хотіла… Вигнала з клініки Вірочку, як поганого собаку, і навіть грошової компенсації не стягнула. Чи то свята, чи то просто хвора… Ні в яку святість, особливо в бізнесі, вона не вірила і схилялася до другого варіанту.

  Такими незібраними та всепрощаючими можуть бути тільки ті люди, які нічого не досягли у своєму житті самостійно. Подарував татусь клініку, а далі хоч трава не рости. Хочу – з’являюся на роботу, а не хочу – не з’являюся. З під носа виносять препарати і псують зовнішність клієнтам – будьте ласкаві, на вихід. Все! Ані тобі покритих збитків перед клінікою, ані перед спотвореною пацієнткою. От як буває, коли грошей курі не клюють.

  Вона ж, на відміну від цієї дурепи Лідії, добре знала ціну кожній копійці. Їй ніхто не сплачував за навчання, не дарував квартири і клініки. Вона виживала на мізерну стипендію, підпрацьовуючи ночами у лікарні. А найдорожчим подарунком у її житті була затягана шубка з секонд-хенду на повноліття. Більшого її родина дозволити собі не могла.

  Якщо люди не можуть вчитися на власних помилках, вони повинні розплачуватися за власну тупість та лінь. Не завжди небо буде безхмарним, особливо, якщо вдалося увірвати чуже місце під сонцем. Рано чи пізно, все стане по своїм місцям і справедливість переможе. Тримайся, Тернова, твої проблеми тільки починаються. Скоро ти знатимеш своє справжнє місце, на яке заслуговуєш.

***

  Денис почувався на ранок досить бадьоро, так ніби напередодні провів детокс, а не пиячив. Він з апетитом поїдав смажену яєчню, яку запивав томатним соком. Лідія від сніданку відмовилася й обмежилася лише кавою, якій не зраджувала ніколи.

— Про що ти хотіла поговорити вчора, люба?

— То все пусте…

— Все, що стосується тебе, не може бути пустим. — Чоловік нарешті відірвав погляд від тарілки. — Пробач, я вчора був такий вимотаний, що просто фізично не міг сприймати будь-яку інформацію.

— У клініці виникли проблеми. Косметолог зробила пацієнтці укол якимось невідомим препаратом, який потайки притягла на роботу. У тої виникла страшна алергічна реакція. Вона розмістили пост зі світлинами в інтернеті, мовляв подивіться, що роблять з людьми коновали в «TerNova».

— Нічого собі, оце так справи! — Денис виглядав збентеженим і занепокоєним. — Крихітко, пробач мене ще раз, що вчора проігнорував твоє бажання поговорити. Тепер я розумію як ти потребувала підтримки і щирої душевної розмови.

— Все добре, Ден. — Посміхнулася вона. — Уже все добре.

— Клієнтка не стала подавати позов до суду?

— Ні, на щастя мені вдалося владнати питання.

— Гроші вирішують все.

— Я щось не розумію, Денисе. А як я мала загладити вину клініки перед нею? Словами співчуття і саморобною листівкою?

— Я мав на увазі зовсім інше. — Невдоволено прищурив очі чоловік, немов у нього раптово починався головний біль. — Просто добре, коли є можливість вирішити проблему, не тягнучи кота за бантик і не доводячи усе до тягомотини в судах.

—Так. — Погодилася Лідія. — На репутації клініки це сказалося б не найкращим чином.

— Сонечко, ти тільки не подумай, що я дещо зменшую твої проблеми. Але, якщо подумати, не трапилося нічого страшного.

Жінка подивилася на нього невдоволено й запитливо.

— Не лютуй, не лютуй. Зараз все поясню. — Пообіцяв він. — Насправді в клініках стаються куди страшніші речі. І ти маєш усвідомлювати це, як ніхто інший. Пацієнти вмирають під час або після операцій, це не такі вже й поодинокі випадки. Недарма існує вираз про те, що у кожного хірурга є своє особисте невеличке кладовище. Але зверни увагу, після цього клініки ніхто не закриває.

— Лікаря можуть відсторонити від діяльності.

— Можуть. — Погодився Короленко. — А можуть й не відсторонити. Ти ж краще за мене знаєш, як все це робиться в наших реаліях. Лікарську провину взагалі довести досить складно. А у вас, врешті-решт, ніхто не помер, дякувати Богові. Ну, скрутило трохи писка якійсь качці, подумаєш.

Вона зловила себе на думці, що внутрішньо погоджується з чоловіком. Дивно, приблизно так же розмірковувала й недалека Вірочка, але тоді її слова підняли справжню хвилю обурення в душі Лідії.

— До того ж качка виявилася беззубою й непринциповою. — Судитися з клінікою не наважилася. Погодилася на запропоновані умови й не стала баламутити воду у стакані води. 

— Мабуть, ти маєш рацію. — Не зовсім впевнено відповіла вона.

Денис подумав, що зараз найзручніша мить аби зробити пропозицію, до якої він не знав як підступитися раніше.

 — О, а в мене виникла ідея! — Він вдав раптове здивування. — Може поїдемо до Італії на кілька тижнів? Тобі потрібно розслабитися, відволіктися від цієї неприємності. Забути про все під лагідним промінням сицилійського сонця.

— Ден, ти що з дуба рухнув? Яке ще сицилійське сонце? Та мені потрібно не вилазити з клініки 24 на 7 і навіть українського не бачити. А то, відчуваю, скоро там розпочнуться речі куди цікавіші і підміна філлерів здасться мені квіточками. Я розумію, в медицині бувають речі куди серйозніші. Але це перший інцидент в моїй клініці. Розумієш, нічого подібного раніше не траплялося!