1

О 10 годині 23 березня 2017 року у Косівський відділ Коломийської місцевої прокуратури прибули четверо прокурорів із прокуратури Івано-Франківської області. Цілий день вони вивчали матеріали моїх кримінальних проваджень, копіювали документи, пили каву. Ввечері мене покликала секретарка.

Я зайшов у кабінeт начальника відділу і сів біля стола, за яким у шкіряному кріслі сидів хворобливо повний полковник Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Андрій Буца.

- На вашій сторінці у Facebook зроблено допис: «Я ненавиджу державу настільки, наскільки вона ненавидить громадян». - Що ви хотіли сказати цим дописом？- каже Буца.

- Що ви хотіли сказати дописом: «Коли слухаю Анатолія Матіоса, пригадую поезію Леоніда Мартинова: «Мне сказала одна змея, что судьба у каждого своя; но я то знал, что жить нельзя, изворачиваясь и скользя»? – каже Буца.

- Що саме ви хотіли сказати дописом: «Російський уряд прикривається ідеєю «русского міра» і знищує Україну для відновлення Російської імперії. Український уряд прикривається Євроінтеграцією і грабує український народ»? – каже Буца.

Через годину у кабінeті здригнувся і застукотів принтeр.

Минуло два роки. Справа за моїм позовом про поновлення на роботі досі в суді.

Якось, переглядаючи стрічку новин, я натрапив на допис: «Прикарпатський прокурор став почесним донором України»:

«Я почав здавати кров із липня 2015 року. Це пов’язано з подіями на Сході України. Тоді я собі постановив: хто в тилу, той теж повинен щось робити», - розповів прокурор відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури Андрій Буца.