Цінність життя має силу для нас тоді, коли ми під загрозою померти будь-якої миті. Під цінністю я маю на увазі те, що в мирному житті ми вважаємо звичайною справою. Навіть обурюємося, обурюємося впадаючи в прикрість іноді, коли чогось не вистачає. І ось настала мить, коли ти втратив усе те, що для тебе було звичайним, ти стаєш залежним від принципу виживання.
Відходять на задній план втрати комфорту та головним стає вижити. Якщо не мати мотивації і особистих принципів виживання, то смерть наближається на стільки близько, що відчувається її холод і міць. І тоді тебе поглинає розпач. Щоб вижити доводиться робити над своєю волею, як то кажуть не людські зусилля.
Життя набуває цінності у новому ракурсі виживання. Тому, що просто вижити, це мізерна частина, багато хто й у мирні часи виживає, тим самим проживає життя у боротьбі. А ВИЖИТИ і набути цінного досвіду, цінувати кожну мить життя, для цього потрібно бути готовим померти і так щодня.
Прокинувся – народився, прожив день – прожив ціле життя, ліг спати – помер і невідомо, що буде наступного дня. Особисто мене це навчило жити, цінуючи кожну мить, коли понад місяць я та моя сім'я прожили в окупації під постріли канонади. Ось, що ми з дружиною читали щодня, як молитву. Ці принципи виживання допомогли нам не просто вижити, а залишитися цілими і не збожеволіти, на додаток — це нам дало глибоке розуміння цінності кожної миті життя.
Я назвав його КОДЕКС ВИЖИВАННЯ
1) НЕ ШКОДУВАТИ СЕБЕ
2) НЕ ЗВИНУВАЧУВАТИ СЕБЕ
3) НЕ ШУКАТИ ВИННИХ
4) НЕ ДУМАТИ, ЩО БУДЕ ЗАВТРА
5) ПОВЕРТАТИ СЕБЕ ДО РЕАЛЬНОСТІ, БО ЦЕ БИТВА, В ЯКІЙ ТИ ПЕРЕМОЖЕЦЬ.
Ось уже не чути пострілів і життя стає мирним і спокійним, але мені здається, що цей кодекс діє і зараз. Сподіваюся, що це комусь допоможе вижити, як і нам свого часу.
Нехай буде так! В ім'я Богів Сили!
Відредаговано: 27.10.2024