Зазвичай у магічних дійствах ритуал та церемонія, виконують одну і ту ж функцію програмування свідомості. Різниця полягає у способах виконання. Частково ці види можуть перетинатися, все залежить від цілей та поставленої мети.
Церемоніальна магія частіше використовує ритуальні аспекти на відміну від ритуальної. Історичне коріння церемоній має в традиціях різних народів та полягає в певній послідовності дій громади, де провідну роль відіграє лідер групи з певним авторитетом.
Церемонія, як правило це особиста асоціація себе з певним архетипом. Ритуал це символізм предметів, які також допомогають в певній послідовності дій, тобто сценарію.
Якщо навести приклади з побуту, то можемо розглянути різні моменти, які можуть відобразити різницю. Церемонією можна назвати, наприклад режим дня, коли послідовно в певному порядку виконуються одні й ті самі дії. Але магічності вони набувають тоді, коли ми асоціюємо себе з кимсь з уявних образів. Тобто церемонія набуває певної сили при використанні рольових призначень. Але не просто виконується роль, а до цієї ролі додається певна мета самого процесу та усвідомлення, що саме робиться і для чого.
Наприклад, театральне дійство або тавматургия у древніх греків виконували сценарії лицедійства. Діалоги та дії за сценарієм, мали мету вплинути на певні ситуації. У Фрейзера, в його праці Золота гілка, є багато історичних описів церемоніальних дій, які малися вплинути на різні речі в побуті людини. Починаючи з церемоній впливу на погоду та закінчуючи церемоніями врожаю. Що саме цікаве багато культур повторювали у своїй суті одні й ті ж сценарії.
В релігіях, які вбрали обряди та певні традиції дуже багато церемоній. Наприклад, у християнстві обряди хрещення, вінчання, смерті також літургічні служіння мають у своїй основі церемоніальні дії.
Ритуальність включається в церемонії на етапі використання сакральних предметів та символічних атрибутів. Які визначаються, як священні та не доторканні, крім певних посвячених людей або груп. Тому ритуал має за мету зовсім інший сенс ототожнення ніш церемонія, але мають однакову, так би мовити, мету.
Практики магії в більшості використовують ритуальну магію, через локалізацію та таємничість виконання певних дій. Церемонія частіше використовується в виконанні етнографічних інсталяціях та у релігійних дійствах.
Ми маємо зрозуміти одну річ. Що всі сценарії, будь церемоніальні чи ритуальні, хочемо ми цього, чи ні використовують самопрограмування свідомості та вплив збудженої енергії на зміну матеріальної реальності. Маю зауважити, що в цьому випадку церемоніальна магія, яка виконується в певній групі послідовників має значну силу, порівняно з ритуальною магію в тій же групі. І тут цікаве спостереження. Річ у тім, що асоціативність предметів може різниця у сприйняті, а асоціативність ролі, може бути більш ототожненою свідомістю. Тому все залежить наскільки мета та цілі потребують викиду енергії, щоб досягти результату.
Хочу додати на при кінці, що як ритуальна, так і церемоніальна магія залишаються метафізичним явищем, яке належить до розділів магії, які найчастіше використовуються для полегшення програмування свідомості. Тому ці практики, це такі самі милиці для розуму, які повинні в нас виховати іншу свідомість, яка буде спроможна запускати механізми без тавматургічних дій.
Відредаговано: 27.10.2024