Розділ 12. Частина 5. Жертва Хірусін.

Після двох вечорів у Квартирі повернення до коледжу відчувалося для Діани як різке зниження рівня захисту. Тишина й чистота притулку тепер були стандартом, а хаос і гамір гуртожитку — неприємною завадою. У четвер, одразу після лекції з вищої математики, Діана попрямувала до бібліотеки, щоб підготуватися до наступної зустрічі з Антоном. Вона була повністю занурена в роботу, коли її перервала Світлана. Світлана виглядала не просто схвильованою — вона була розгнівана.

— Діано, ти бачила, що відбувається? Інтриги! Чистої води саботаж!

— Говори конкретно, Світлано, — Діана закрила підручник, намагаючись зберегти рівновагу. Будь-який хаос, який вона не могла контролювати, викликав у неї роздратування.

— Театральний гурток! Наша Олена Сергіївна щойно оголосила, що нам урізали бюджет! Майже вдвічі!

— Чому?

— Офіційно: «Перерозподіл ресурсів на користь спортивного факультету». Але це маячня! Усі знають, що це Вишнева!

— Вишнева? Професорка з історії мистецтв? — спантеличилася Діана. — А вона тут до чого?

— Та вона ж давня й затята конкурентка Олени Сергіївни. Їхні факультети постійно боролися за фінансування та увагу адміністрації.

— Вона хоче, щоб гурток розвалився, — підсумувала Світлана. — У нас немає грошей на костюми, на оренду нормального світла, навіть на афіші! Антон у люті. Він зараз біля адміністрації, намагається щось довести.

Діана відчула холодну, розважливу радість. Якщо гурток закриють, то й зустрічі з Антоном продовжувати не доведеться. Але був і інший, важливіший аспект: відсутність стосунків з Антоном призведе до провалу завдання. І як би сильно вона не бажала цього провалу, вона чітко розуміла: допустити подібної події не можна. Діана тут же попрямувала до Актової зали, де зібралися найактивніші учасники гуртка. Антон стояв посеред зали, нервово стискаючи кулаки. Його руна злегка вібрувала від напруги, наче була напряму підключена до його емоцій.

— Це безглуздо! — говорив він. — Я подав ідеальний кошторис. Вишнева просто хоче підставити Олену Сергіївну. Ми не можемо здатися!

— Ми не здамося, — холодно й упевнено промовила Діана, підходячи крізь натовп.

Усі обернулися. Антон подивився на неї, і в його очах промайнула надія.

— Діано! Ти можеш це виправити?

— Я можу виправити проблему з фінансуванням. Беру це на себе, — відповіла вона. — Нам не потрібно боротися з Вишневою в лоб. Ми просто обійдемо систему. Дайте мені кошторис і офіційний лист про скорочення.

Вона сіла за найближчий стіл, і в ній тут же прокинувся холодний, діловий інстинкт Дмитра. Вона, не відволікаючись на емоції, почала читати документ.

— Дивіться, — вона вказала пальцем на пункт витрат. — Найбільша стаття — оренда світлового та звукового обладнання у зовнішньої фірми. Чому?

— Тому що у нас старе обладнання, — відповів один зі студентів.

— Помилка. У нас не старе обладнання. У нас неправильно налаштоване й необслуговуване обладнання. Технічний факультет повинен мати необхідне. Це я вам як майстер-програміст кажу. Апаратна частина завжди може бути оптимізована. Нам не потрібно орендувати світло. Нам потрібно, щоб хтось зі старшокурсників налаштував і перепрограмував наявне.

Антон дивився на неї з захопленням, яке тепер було змішане з повною довірою.

— Я знайду того, хто зможе це зробити?

— Моє завдання — створювати й ремонтувати складні системи, Антоне, — тут же відгукнувся один із хлопців. — Світловий пульт — це примітив.

— Це зменшує наші витрати на 40%, — кивнула Діана. — Йдемо далі. Костюми. Ви збиралися шити їх із нуля?

— Так. Так красивіше.

— Ірраціонально. Ми можемо використати готовий реквізит і переробити його. Це зменшує витрати ще на 30%.

Вона переглянула кошторис, скоротивши, перерозподіливши й замінивши кожну емоційну статтю на логістичну. У підсумку вона зовсім трохи не вписалася в урізаний бюджет.

— Залишок капіталу, якого бракує, я дістану найближчим часом.

Антон був приголомшений. За півгодини Діана дала йому в руки новий, бездоганний кошторис і план щодо залучення технічного факультету.

— Віднеси це Олені Сергіївні, — наказала Діана. — Це потрібно затвердити до кінця дня, поки Вишнева не встигла закріпити перемогу. Зрештою, вносити особисті кошти в нашу справу ніхто не забороняв. А тепер…

Вона подивилася на Антона. Конфлікт став ідеальним інструментом зближення. Він побачив у ній не просто айтішницю, а рятівника проєкту. Його довіра до неї тепер була абсолютною.

— А тепер, якщо ти не проти, ми повернемося в Квартиру. Потрібно обговорити логіку перероблених сцен, поки ці проблеми не відволікають нас.

Антон кивнув, його сонячна енергетика знову почала відновлюватися. Він був вдячний, вражений і повністю готовий іти за нею.

Увечері Діана й Антон знову сиділи в Квартирі. Свічки, тихий джаз, випічка та лимонад. Але тепер Діана відчувала себе сильнішою. Вона вирішила не просто чекати, а діяти. Це давало їй контроль над хаосом Долі. І це відчуття контролю потроху позбавляло її почуття неспокою.