Розділ 12. Частина 5. Жертва Хірусін.

Після двох вечорів у Квартирі, повернення до коледжу відчувалося для Діани як різке зниження рівня захисту. Тиша і чистота притулку тепер були стандартом, а хаос і шум гуртожитку — неприємною перешкодою.

У четвер, одразу після лекції з вищої математики, Діана попрямувала до бібліотеки, щоб підготуватися до наступної зустрічі з Антоном. Вона була повністю занурена в роботу, коли її перервала Світлана.

Світлана виглядала не просто схвильованою — вона була розгнівана.

— Діано, ти бачила, що відбувається? Інтриги! Чистісінький саботаж!

— Говори конкретно, Свєто, — Діана закрила підручник, намагаючись зберегти рівновагу. Будь-який хаос, який вона не могла контролювати, викликав у неї роздратування.

— Театральний гурток! Наша Олена Сергіївна щойно оголосила, що нам урізали бюджет! Майже вдвічі! — Чому?

— Офіційно: "Перерозподіл ресурсів на користь спортивного факультету". Але це маячня! Всі знають, що це Вишньова!

— Вишньова? Професорка з історії мистецтв? — Здивувалася Діана. — А вона тут до чого?

— Та вона ж давній і затятий конкурент Олени Сергіївни. Їхні факультети постійно боролися за фінансування та увагу адміністрації. — Вона хоче, щоб гурток розвалився, — підсумувала Свєта. — У нас немає грошей на костюми, на оренду нормального світла, навіть на афіші! Антон лютує. Він зараз в адміністрації, намагається щось довести.

Діана відчула холодну, розважливу радість. Якщо гурток закриють, то й зустрічей з Антоном продовжувати не потрібно. Але був і інший, більш важливий аспект: відсутність стосунків з Антоном призведе до провалу завдання. І як би сильно вона не бажала цього провалу, вона чітко розуміла, що допустити подібної події не можна.

Діана одразу ж попрямувала до Актової зали, де зібралися найактивніші учасники гуртка. Антон стояв посеред зали, нервово стискаючи кулаки. Його руна злегка вібрувала від напруги, ніби була безпосередньо підключена до його емоцій.

— Це безглуздо! — казав він. — Я подав ідеальний кошторис. Вишньова просто хоче підставити Олену Сергіївну. Ми не можемо здатися!

— Ми не здамося, — холодно і впевнено промовила Діана, підходячи до нього.

Усі обернулися. Антон подивився на неї, і в його очах промайнула надія.

— Діано! Твої схеми можуть це виправити? — Мої схеми виправлять проблему з фінансуванням. Беру це на себе, — відповіла вона. — Нам не потрібно боротися з Вишньовою лоб у лоб. Ми просто обійдемо систему. Дайте мені кошторис та офіційний лист про скорочення.

Вона сіла за найближчий стіл, і в ній одразу ж прокинувся холодний, діловий інстинкт Дмитра. Вона, не відволікаючись на емоції, почала читати документ.

— Дивіться, — вона вказала пальцем на пункт витрат. — Найбільша стаття — оренда світлового та звукового обладнання у зовнішньої фірми. Чому?

— Тому що у нас старе обладнання, — відповів один зі студентів. — Помилка. У нас не старе обладнання. У нас неправильно налаштоване та необслужене обладнання. Технічний факультет повинен мати необхідне. Я, як майстер-програміст, знаю, що апаратна частина завжди може бути оптимізована. Нам не потрібно орендувати світло. Нам потрібно, щоб хтось зі старшокурсників налаштував та перепрограмував наявне.

Антон дивився на неї із захопленням, яке тепер було змішане з повною довірою.

— Я знайду того, хто зможе це зробити? — Моє завдання — створювати та ремонтувати складні системи, Антоне. Світловий пульт — це примітив, — одразу ж відгукнувся один із хлопців.

— Це зменшує наші витрати на 40%. — Кивнула Діана. — Йдемо далі. Костюми. Ви збиралися шити їх з нуля?

— Так. Так гарніше.

— Ірраціонально. Ми можемо використати готовий реквізит і переробити його. Це зменшує витрати на 30%.

Вона переглянула кошторис, скоротивши, перерозподіливши та замінивши кожну емоційну статтю на логістичну. У результаті, вона трохи не вписалася в урізаний бюджет.

— Залишок відсутнього капіталу я дістану найближчим часом.

Антон був приголомшений. Через півгодини Діана дала йому в руки новий, бездоганний кошторис та план з використання технічного факультету.

— Віднеси це Олені Сергіївні, — наказала Діана. — Це потрібно затвердити до кінця дня, поки Вишньова не встигла закріпити перемогу. Зрештою, вносити особисті кошти в нашу справу ніхто не забороняв. А тепер…

Вона подивилася на Антона. Конфлікт став ідеальним інструментом зближення. Він побачив у ній не просто аналітика, а рятівника проєкту. Його довіра до неї тепер була абсолютною.

— А тепер ми повертаємося до Квартири. Ми повинні обговорити логіку перероблених сцен, поки ці проблеми не відволікають нас.

Антон кивнув, його сонячна енергетика знову почала відновлюватися. Він був вдячний, вражений і повністю готовий слідувати за нею. Увечері Діана та Антон знову сиділи у Квартирі. Свічки, тихий джаз, тістечка. Але тепер Діана почувалася сильнішою. Вона не просто чекала, вона діяла. І це давало їй контроль над хаосом Долі.

— Звідки ти візьмеш такі гроші? — Раптом поцікавився Антон. — Десять тисяч — це не п'ять копійок. Діана відірвала погляд від паперів. — Це так важливо?