Донька Творця. Книга 1. З Небес на Землю.

Роздыл 4.Частина 2. Призначення.

Того дня їй так вельми перепало і від матері та бабусі. Жорсткий психологічний пресинг звалився на дівчинку з такою силою, що та в якийсь момент навіть пошкодувала, що відкрила свій рот. Кілька тижнів поспіль день за днем ​​у різних формах свого прояву її принижували. Холодне, уїдливе ставлення на всю кричало, що сімейство на неї образилося. Утиск у будь-яких привілеях, якими б незначними і жалюгідними вони не були, говорили про те, що нею не задоволені і чекають вибачень. Зрештою, її почали ганяти з кута в кут прямим текстом кажучи, що такому виродку в цьому будинку не місце.
Діана вибачаться і йти назад не збиралася. І вже почала було думати про переїзд до батька. Як це здіцснити вона поки не знала, та й саме усвідомлення, що доведеться жити з буйним пияком її не тішило. Але їй здавалося, що це набагато краще, ніж те, що їй доводилося переживати зараз. Втеча так і не сталася. Поки дівчинка думала і гадала, що і як провернути, галас поступово вчух. Дорослі зрозуміли, що домагатися від такої гордої і впертої істоти як Діана вибачень і поступок марно і махнули на неї рукою.
Так вони і жили. Діана в сусідній кімнаті сиділа займалася своїми справами і слухала службу нікому не розповідаючи про те, що їй це дуже подобається. Але в Бога на неї інші плани і ставати молито- вною особистістю при церкві, вона не збиралася. Навіщо, якщо в тебе зовсім інше призначення і створили тебе зовсім для інших цілей. Діана і так від народження знала, що сам факт її існування обумовлений тим, що в її тілі живе Донька Самого Творця, настане час і вона має виконати своєрідне доручення від самого Бога. Вона не знала, що це за доручення і яке завдання перед нею поставлять, але скільки вона себе пам'ятала, готувалася до того дня, коли настане її година. Надивившись аніме та різних фантастичних фільмів вона уявляла, як якийсь ангел спуститься до неї і почне навчати прему- дростям боротьби з темними силами і потім вона битиметься зі злом, яке загрожуватиме світові. Фанта- зія у неї була бурхливою і це тільки підігрівало страшенно нетерплячий характер дівчинки. Яке ж було її розчарування, коли Кастіїл сповістив їй про її обов'язок перед небом.

Увесь такий білосніжний, офіційний, безімоційний, наче робот з холодними очима з відблис- ком блакитної білизни та глибоким проникним голосом. Він з'явився зненацька, наче примара вийшовши із тіні. Темне подвір'я на мить осяяла присутність Янгола і в наступну мить сяяння зникло і з за яблуні в подвір'ї вийшла сутність; чоловіко подібний стан з прекрасним витонченим чолом, чіткими контурами ліній обличча наче у рідкісного аристократа.

Діана аж підскочила на місці від неочикуваного візиту гостя і згубила черевик в траві.

-Не хай тобі!

Майже виматюкалася дівчинка, та в неї раптом язік став колом. В горлі пересохло.

-Не бійся. Не нашкоджу. Я посланий до тебе зі звісткою

Дівчинка викарячила очі на Янгола схиливши голову на бік. Не знамо чому, але перше, що прийшло до голови запитати:

-Ти чоловік, чи жінка?

Янгол оторопів. Мабуть він не очікував, що це едине, що може зацікавити підлітка.

-Янголи не мають статі. 

-Тіло в тебе чоловіче, а ось облича, як у першої красуні на селі. 

Янгол тричі моргнув, наче завис від якоїсь несанкціоновіної помилки а потім глибоко зітхнувши продовжив говорити так, наче його ніхто не перебивав.
- Я прийшов з вісткою, про твоє призначення. Ти маєш народити двох дітей від двох різних чоловіків єврейського походження, як і ти з роду Давида відповідно. Бажано одностатевих із відносно невеликою різницею в часі, щоб вони могли уживатися між собою. Ці діти будуть дані тобі небом, і для неба. Вони такі ж небожителі, як і ти сама. Наприкінці життя ти маєш віддати ключ від Воріт Землі князю темряви Світносному і той здобуде справжню свободу. Тобі і твоїм дітям вже готові місця на небесах поряд із самим Творцем та Його Сином. Ти Донька Владики Третього Неба.
Від такого повороту подій усередині все обірвалося. Все своє свідоме життя мріючи бути воїном світла і вже не один місяць думаючи про свого майбутнього обранця з яким вона зустрічалася і він їй сильно подобався, раптово зрозуміла, що її роль як рятівниці Всесвіту настільки прозаїчна, що аж плакати хочеться.

-Оце і все?Тільки народити? А як же порятунок Землі, чи чого там ще?

-Це і є твоя робота. Народивши, та зростивши закладених у тобі дітей ти врятуєш Всесвіт від розрухи.

-Соромлюсь запитати, але яким це чином?

-У Творця з'явилося дитя, яке руйнує Всесвіт. Його розділили та помістили у тобі, як дві рвзні особистості. Коли вони народяться та виростуть, то вже не будуть тими ким були від початку. Ти дасиш Дитині змогу переродитися в зовсім іншу істоту. А точніше з одної сутності війде дві протележні одна одній. 

Усі її плани розсипалися під вагою небесних установ: - шістнадцять років покинути будинок і двічі вийти заміж незрозуміло за кого. Народити двох дітей і тільки потім можна повернутися до того подібності намічених планів які були спочатку, а про спільне сімейне життя з "ним", - з хлопцем від якого вона була м'яко кажучи без розуму і думати нема чого. Йому приготована інша дівчина. Але не це найгірше з усвідомлень. Найгірше було те, що покидаючи сім'ю вона навіть пояснити свої дії нікому не могла, таким чином ніхто не дізнається правди, а отже її затаврують вагітною малоліткою.
Ангел пішов, залишивши дівчинку в темряві посеред нічного літнього двору. Там на порожньому і темному дворі під покровом яскравих зоряних міріад вперше за все життя завжди оптимістично налаштовану дівчинку звалилася холодна і тяжка порожнеча. Почуття неминучого краху, розчарування, і безсилля щось змінити сковували тіло і душу, стиснувши горлянку. Ні, сліз не було, з якоїсь невідомої причини вони просто не лилися. Хотілося закричати й заволати, як пораненому вовку, та й тут невдача. Глотку стиснув тугий ком і все, що їй вдалося, це випустити приглушений хрип. 

З того часу, як її відвідав Кастіїл пройшов майже рік. Іспити середньої освітньої школи вдало здані та настав час канікул. Спи скільки влізе займайся чим хочеш, більше нікуди не треба поспішати. Залиши- лося лише дочекатися запрошень із коледжів, до яких вона подала свої заявки. Пам'ятаючи про попере- дження Янгола дівчинка вирішила піти вчитися до коледжу після дев'ятого класу. Всетаки народити дитину на другому курсі коледжу не звучить настільки специфічно як в одинадцятому класі. За фактом на ранній вік це ніяк не вплине, що одинадцятий клас, що другий курс за фактом означає, що народжу- вати доведеться в сімнадцять років. Але коли кажеш людям, що ти на другому курсі, суспільство вже підсвідомо сприймає тебе як дорослу та самостійну. А коли згадуєш школу то тут забобони спливають, щось на кшталт того, що ти дитя не повнолітня, не самостійна. За підрахунками Діани у неї залишалося трохи менше року, до дати початку виконання плану. Незадовго після дня свого шістнадцятиліття їй потрібно понести. І все б нічого, але дівчинка була реально не готова стати матір'ю та ще не відомо від кого. Кастіїл сказав, що вона одразу дізнається про того, хто буде біологічним донором для її так званої дитини, але хто це буде не пояснив. Дівчинці залишалося тільки сподіватися, що ця людина, ким би вона не була, принаймні буде красенем. Виховувати страшну дитинку дуже не хотілося і ще більше не хотілося спати зі страховиськом.
Розуміння відносин у неї через брак серйозного досвіду було поверховим, як і будь-яке інше земне дівчисько вона мріяла в першу чергу про красеня, і тільки потім могла задуматися про внутрішні якості хлопця. Як і будь-яка інша принцеса, вона мріяла про принца. Вже якщо й доведеться рано стає коро- левою і народжувати принца, то, принаймні, від благородного і гідного короля. Адже нащадок роду Давида за визначенням має бути шляхетним. Будучи сама нащадком ізраїльського царя Давида Діана вважала себе добре і правильно вихованою особистістю та інстинктивно розраховувала, що її друга половинка має бути такою самою. У школі у неї були шанувальники, двоє випускників ще у восьмому класі і цієї осені їй запропонував дружбу однокласник Сергій. На її особисту думку він був найприва- бливішим і найрозумнішим серед інших хлопців її класу.
Через кілька днів після закінчення останнього іспиту листоноша приніс оберемок листів на ім'я Діани з різних навчальних закладів куди тільки посилала запити дівчинка. Але зрештою виявилося, що вибір на вступ у неї не невеликий. Так уже вийшло, що більшість закладів пропонували їй вступити на платну платформу навчання, а цього вона собі дозволити не могла. Зарплата матері не дозволяла їй таке за- доволення, та й сама жінка не дуже хотіла оплачувати навчання. Її умовами відходу дівчинки до коле- джу були чітко зрозумілі:
- Ти добре закінчиш рік і вступаєш на безкоштовне навчання, тоді я тебе відпускаю. Якщо ні, то ти йдеш у десятий клас.
Діватись не було куди і у Діани залишалося два варіанти. Піти на технолога харчової промисловості або на програміста. Був ще варіант піти в медичний, але у разі вагітності там не надавали заочної форми навчання, а переривати навчання через декрет їй не хотілося. Вибір упав на програмування і дівчинка, зібравшись з духом, благала небеса, щоб мати погодилася. Головне щоб мати не закадрилася. На її особисту думку IT-навчання було марною тратою часу і особливої ​​користі не мало.
Як і віщувала Діана розмова була далеко не найприємніша. Мати довго кривилася при думці, що її дочка буде марною айтішницею. Адже у її розумінні після закінчення такого факультету їй загрожує лише одна дорога до секретуток. Так по сільському називали секретарок у компаніях та держустановах. Пізнання жінки в цій галузі були дуже мізерними. Навіть у двадцять першому столітті за часів розквіту мобільного зв'язку вона свято вірила в те, що предмет інформатики безпосередньо пов'язаний з математикою та алгеброю, з косинусами та котангенсами. Керуючись власним досвідом, отриманим у роки своєї юності, коли такий предмет як інформатика тільки зародився і був настільки юний, що його можна спокійно було його назвати немовлям. Наприкінці сімдесятих на початку вісімдесятих років минулого століття вся наука про інформатику зводилася до того, що студенти на уроках алгебри навчалися проводити обчислювальні розрахунки через калькулятор, який на той час називали ЕОМ (електронна обчислювальна машина).
-Мамо, IT - навчання ніяк не пов'язане з алгеброю, більше того, у мене є шанс вибитись в люди, невже ти не бачиш, як розвивається електроніка в наші дні? Комп'ютори ж не ті, що в твій час, мобільний зв'язок, мікрохвильові печі та кавомашини, - це все зав'язано на програмуванні. GPRS навігатори, супутниковий зв'язок, комп'ютерні програми та програми телефонів. Та й купа іншого. Через десять років ти не впізнаєш наш світ. Те, що в наші дні є дикістю через десять років, буде нормою якщо не пережитком минулого. Програмісти з кожним роком заробляють дедалі більше. Скоро на айтішниках триматиметься все, і політика, і економіка? Більше того, я не хочу, як ти все життя пропрацював на заводі за копійки. Я хочу більше. Подивися яку стипендію тут пропонують, половину твоєї зарплати, тобі не доведеться оплачувати моє навчання.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше