Роздыл 2. Частина 3. Трохи історії про перше спасіння людства.

У наші дні більше половини всього населення вірить у єдиного Бога. Кожен по-різному, але вони вірять. І лише в деяких країнах є ті, хто вірить у своїх старих божеств і зовсім невелике число належить тим, хто в Бога взагалі не вірить. Це тепер,та раніше було інакше. Зовсім інакше. Господь створив світ і перших людей, щоб вони славили Його, поклонялися Йому, були Йому дітьми, Його народом. Але тут стався перший гріх і зв'язок між Творцем та Його творінням розірвалася. Внаслідок своєї прогресуючої хвороби під назвою гріх люди забули Бога та завели собі нових божеств, Ідолів. І Творцеві довелося піти іншим шляхом. Він вибрав собі людину і зробив від цієї людини народ. Народ численний та обдарований. І поки весь решта світ поклонявся різним божествам один народ поклонявся єдиному Богу. І так тривало досить довго. Понад дві тисячі років. А потім настав час змін. Син Божий БенхаОр-Еммануїл, Він же Ісус прийшов у світ у тілі людини через народження через жінку. Одні вважали Його пророком, інші Сином Божим третім шарлотаном. І що дуже дивно, але саме свої ж люди, кому Він був посланий Його і не прийняли, не повірили у Його божественну суть. Один з величніших і найвідоміших пророків Ізраїлю прорікаючи приход Сина Божого за пів чисячоліття коментував майбутні події так:  Хто повірив почутому від нас, і кому відкрилася сила Господня? Бо Він зійшов перед Ним, як мов галузка, і мов корінь із сухої землі;немає в Ньому ні виду, ні величі; і ми бачили Його, і не було в Ньому виду, який би прива- блював нас до Нього, Він був зневажений і принижений перед людьми, чоловік скорбот і випро- буваний  хвворобах, і ми відвертали від Нього своє обличчя; Він був зневажений, і ми ні в що не ставили Його. Але Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; а ми думали, що Він був уражений, покараний і принижений Богом. Євреї століттями чекали пришестя Месії і коли Він прийшов, вони не впізнали Його. Вони чекали народження Царя з роду Давида. А з'явився син тесляра. Так Ісус по лінії своїх земних батьків був нащадком Давида як з боку Марії, так і з боку Йосипа. Але вони не жили у пишних чертогах хоч і мали розкішний родовід. Ходячи по землі Свого народу, Месія навчав людей тому, як їм налагодити зв'язок з Тим, Хто створив їх і зветься їх Богом. Нагадував їм закон Мойсея і пророків, зцілював їх поранені душі та тіла. Повертав до життя мертвих, годував людей, творив чудеса. І коли настав час відбутися найважливій події в Його земному житті (здійснитися тому, заради чого Він взагалі прийшов у цей світ), Він це зробив. Його головною метою було померти за гріхи всього людства не лише того часу, за всі майбутні покоління. 

Але Він був вражений за гріхи наші і мучений за беззаконня наші; покарання нашого світу було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися. Всі ми блукали, як вівці, зійшлися кожен на свою дорогу: і Господь поклав на Нього гріхи всіх нас. Він закатований був, але страждав добровільно і не відкривав уста Свої; як вівця, був ведений Він на заклання, і як ягня перед стрижінням його без- гласним, так Він не відкривав уста Свої. Від кайданів і суду Він був узятий; але рід Його хто пояснить? Бо Він відірваний від землі живих; за злочини Мого народу зазнав страти. Йому призначали труну з лиходіями, але Він похований у багатого, тому що не зробив гріха, і не було брехні в устах Його. Ісус помер розіп'ятим на хресті та його поховали за звичаями тієї місцевості. Але на цьому справа не скінчилося. Померши Він опустився в пекло і, пройшовши через нього, залишив там усі гріхи людей, а потім повернувся у світ живих третього дня воскреснувши з мертвих і сорок днів ходив землею відвідуючи своїх таємних та відвертих послідовників. На подвиг душі Своєї Він дивитиметься з задоволенням; через пізнання Його Він, Праведник, Раб Мій, виправдає багатьох, і гріхи їх на Собі понесе. Тому Я дам Йому частину між великими, і з сильними ділитиме здобич, за те, що віддав душу Свою на смерть, і до лиходіїв був зарахований був, тоді як Він поніс на Собі гріх багатьох і за злочинців став клопотати.

Залишивши всі гріхи людства в пеклі люди не стали святими, і продовжували грішити, але колишні гріхи їх були стерті та забуті. Про них забули, їх списали з рахунків. А нові які створювалися, їх тепер можна було позбутися за допомогою щирої молитви каяття. Син Бога став заступником за весь рід людський. Кожен, хто приходить до Творця, через Його Сина отримував прощення. Так утворилася нова релігійна течія про Єдиного Бога - Християнство. Його вже створили учні Христа з подання Святого Духа. Третьої особи Єдиного Бога. І саме так Владика Творець став розширювати свої володіння. Тепер Єдиному Богу молилися не лише Євреї, а й усі охочі. Апостоли пішли світом проповідуючи Євангеліє, навчаючи і наставляючи народи. З того часу минуло ще дві з лишком тисячі років. І ці двадцять століть принесли багато плодів. Тепер Єдиному Творцю поклоняється не жменька нащадків Авраама, тепер Його ім'я славлять по всій землі. Не сказати, щоб шлях Християн був легким, ні їх багато гнали, вбивали, прини- жували і навіть винищували, але стерти з лиця планети не змогли. Ніхто не в силах заборонити Творцеві робити у своїх володіннях щось, що Він забажає. Він захотів, щоб Його ім'я славилося від краю до краю Землі, так воно і є. Тепер Творець став тим, кого називають Істинним Богом, йому зводять храми, на Його честь пишуться гімни та псалми, вірші. Про Його чудові прояви у житті вірних Йому пишуть книги. Ті кому не байдужа доля своєї душі після смерті всіма силами, як тільки може заслуговує на обіцяне Христом місце на небі. Люди, які вірять у існування раю та пекла, як можуть прагнуть уникнути того ж пекла після своєї смерті. Так, місце яке створила Дочка Творця тепер зветься Пеклом.
Це місце навіює страх, А головний ув'язнений у цьому страшному місці жах, що паралізує. Тепер Світлоносного знали під прізвиськом Диявол, Ворог душ людських Сатана, Князь Темряви, дуже часто навіть не усвідомлюючи, що це Ім'я взагалі означає. Його бояться і ненавидять, і вішають на нього всі свої брудні справи. Якщо людина згрішила, то в цьому обов'язково винен занепалий Архангел Люцифер  І начхати, що він уже шість тисяч років, як сидить у клітці під замком і нічого зробити взагалі не може. Ні, демони, звичайно, часто бавлятьчя людськими життями, кому і як завгодно, але це вже інша історія.