Розділ 2. Частина 1. Обраний народ. Початок

З того часу минуло шість тисяч років. Багато що змінилося і у Всесвіті створеному Творцем і в світах, що населяють Її. Спочатку, писати про все, що сталося в докладних деталях, здалося зайвим, але потім стало ясно, що буде неправильно перескочити цілих шість тисяч років і різко вискочивши з середовища Адама та Єви і опинитися за часів нанотехнологій. А тому, хоч і не детально, але все ж таки пробіжимося сторінками світової історії довжиною в шість тисяч років. Отже, Хірусін влаштувала потоп у всіх населених світах і світ під назвою Земля у Сонячній системі не став винятком. Щож. Ми сміливо можемо звинуватити Хірусін у масовому геноциді всіх живих істот. Але Творець не був би Творцем, Батьком усього сущого, Богом та Владикою, якби не подбав про кожну з існуючих живих істот у Всесвіті. І якщо зосередиться на одному єдиному світі створеному Богом, скажімо на Землі, де мешкає такий вид істот, як ХомоСапієнс, тобто людина розумна, то там вдалося врятувати всі види тварин і одну людську сім'ю у кількості з восьми осіб. Він би врятував більше, але тут, як то кажуть, вибирати було не із чого. Так уже вийшло, що з часів першого гріхопадіння пройшло більше півтори тисячі років, а якщо бути точним, то десь тисяча шістсот шістдесят шість, плюс - мінус років десять туди і назад. Людство дуже розмножилося, і маючи знання Адама та Єви розвило не кволу таку собі цивілізацію, яка нам сучасним людям снилася лише у снах, і бачилася у фантастичних блокбастерах про далеке майбутнє. І все б нічого, але людство стало жорстоким, жадібним і злим. Тому що, - "Думки серця людського - зло від юності його". Господь побачив, що велике розбещення людей на землі і що всі їхні думи та думки серця їх були зло у повсякчас. Більш того, деякі з Ангелів спускаючись на землю, зближалися з дочками людськими і ті народжували їм Нефілімов. Наполовину янголів, на половину людей. І коли настав час рятувати людство, Творець вибрав для себе сім'ю з тих, хто все ще пам'ятав про існування Творця
і шанував Його. Ной із дружиною, трьома синами та їхніми дружинами. Якою була родина Ноя, важко сказати. Він був праведником, пророком а значить не найвпливовішою особистістю в ті часи. Так вже
повелося, що чим благочестивіша людина тим скромніше вона живе і тим більше її нехтують інші. Так чи інакше, а Він і його сімейство виявилися єдиними, хто був гідний порятунку. А після закінчення потопу рід людський взяв свій новий початок від Ноя та його синів. Сім став предком всіх жителів Йорданії - Євреї Араби та Ассирійці. Хам став предком жителів народів східної Африки - Єгипет, Лівія, Південна Аравія, Хананея, Фінікійці і Філистимляни Кіпру і Кілікії. А Яфет – слов'яни, фінно-угри та народи Західної Європи. Так сталося, що після потопу всю людську цивілізацію змило водою і більшість знань
і умінь спіткала та ж сама доля. І з тією невеликою жменькою людей, що вижили, вижила невелика
жменька знань переданих від найрозумніших істот на землі Адама та Єви.

Так, Адам та Єва були
дуже начитаними особистостями. Творець створив їх ідеальними істотами, подібними до ангелів і
Самому Собі. Вони мали знання у всіх наукових галузях та галузях. Вони знали Фізику та Хімію, біологію та архітектуру, загалом все для нормального існування. Те, що післяпотопні люди осягали століттями та тисячоліттями у допотопних людей було на найвищому рівні від Адама та його дружини, бо ці знання були закладені в них від створення для зручності їхнього життя. Але й того, що знали Ной та Його діти вистачало, щоб жити, може не зовсім так, як жили до потопу, але жили та будували та лікували та створювали свої шедеври своїми руками. Так було зведено Вавилонську Башту, після якої Творець взяв їхню єдиний говір, єдину допотопну мову і створив з єдиної Мови безліч різних гов та мов не схожих одину на одну. З Єдиного Енохіанської, (іншими словами Янгольської), мови породилися всі інші: арабська, єгипетська, російська, англійська,німецька, ацтекська та інше, інше. І з поділом єдиного великого народу сталося безліч менших народностей. А головне ті знання та вміння, що мали місце вже після потопу втратилися. Дійшло до того, що люди через свої вчинки в покарання втратили найцінніший з Небесних дарів - знання. Тепер їхні пізнання світу стали примітивними і навіть дивними. Люди перестали вірити в існування Єдиного Бога, поняття фізика та хімія втратило для них всякий сенс. Натомість вони почали вірити в те, чого не існувало. Щоб пояснити ті чи інші прояви природи та різні поведінки себе стали вигадувати богів, духів. Люди пам'ятали, що існує якась велика сила, що їх створила і все, що їх оточує, але що це була за сила вони, на жаль, забули. Так, люди схильні забувати. А забувши щось одне вони миттєво здатні придумати собі щось нове. Так були вигадані цілі пантеони божеств. Кожен з яких жив у якомусь недосяжному місце для людських очей. І кожна народність мала свої пантеони. З якоїсь причини Владика Творець терпів таку зневагу Собою від Людей, дозволяючи їм вклонитися вигаданим особистостям уособлених в ідоли з каменів, дерев та металів, деякі примудрялися поклонятися сонцю, зіркам і місяцю, деякі поклонялися тваринам, деякі падали ниць перед дерева. 

Спочатку, культ поклоніння Єдиному Богу був не дуже в пошані. Окремі особи то там, то сям пам'ятаючи перекази предків зводили вівтарі Всемогутньому Творцю і приносячи Йому жертви. Але невдовзі все змінилося. Творець виділив з усієї маси людей, що розплодилася, окрему особистість здатну слухати і
коритися, вірити і довіряти і взяв його під свою опіку. Аврам, згодом Авраам став родоначальником цілого народу Євреїв, яких також звати Ізраїлем. Вони і стануть тими, кого завжди називатимуть обраними, улюбленцями Бога, особливим народом. Вони і стануть тими, хто проповідуватиме поклоніння Єдиному Богу. Від них і піде поширення цієї релігії з усього світу. Сказати, що цьому народу завжди щастило і він жив і не тужив, як кіт у маслі не можна. Так сталося, що хоч і родоначальники цього народу були людьми чесними і шанованими (Авраам, Ісаак та Яків), нащадки у них були далеко не праведники. Вибравши і розмноживши собі народ Творець ухвалив їм особливий звід правил, правильного життя на їхній землі, (яку вони, до речі, відібрали силою у інших народів), сказавши: "Коли ти, перейдете за Йордан, слухатимеш голос Господа Бога твого, ретельно виконувати всі заповіді Його, які заповідую тобі сьогодні, то Господь, Бог твій, поставить тебе вище за всіх народів землі; І прийдуть на тебе всі ці благословення, і виповняться на тобі, якщо слухатимеш голосу Господа, Бога твого. Благословенний ти в місті і благословенний на полі. Благословенний плід утроби твоєї, і плід землі твоєї, і плід худоби твоєї, і плід твоїх волів, і плід овець твоїх. Благословенні житниці твої та комори твої. Благословенний ти при вході твоїм і благословенний ти при виході твоїм. Поб'є перед тобою Господь ворогів твоїх, що повстають на тебе; одним шляхом вони виступлять проти тебе, а сімома шляхами побіжать від тебе. Пошле Господь тобі благословення в житницях твоїх і в кожній справі рук твоїх; і благословить тебе на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі. Поставить тебе Господь
народом святим Своїм, як Він клявся тобі, якщо ти дотримуватимешся заповідей Господа Бога твого і
ходитимеш дорогами Його; І побачать усі народи землі, що Господнє ім'я нарікається на тобі, і злякаються тебе. І дасть тобі Господь достаток у всіх благах, у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоїй, і в плоді полів твоїх на землі, яку Господь присягався батькам твоїм дати тобі. Відкриє тобі Господь
добру скарбницю Свою, небо, щоб воно давало дощ землі твоїй у свій час, і щоб благословляти всі діла рук твоїх: і позичатимеш багатьом народам, а сам не братимеш. у борг. Зробить тебе Господь головою, а не хвостом, і будеш тільки на висоті, а не будеш унизу, якщо будеш коритися заповідям Господа Бога твого, які наказую тобі сьогодні зберігати і виконувати, і не відступиш від усіх слів, які наказую вам сьогодні, ні направо ні наліво, щоб піти за іншими богів і служити їм.