І знову Світлоносний пристав до Пані своєї з думками про помсту Творцю. Бо він не міг упокоритися з
тим, що Той так любить своє творіння, а на Доньку Свою навіть не дивиться. Не знав Світлоносний про те, що Творець Всесвіту таємно від усіх спостерігає за Донькою Своєю і не натішиться успіхом Її. Може
Вона так само не хотіла дорослішати і ставати старшою, зате на ній лежала відповідальність за створений Нею світ і Янголів, що приєдналися до Неї. А це саме те, чого він від неї домагався. Початок
покладено, а там дивись і Їй набридне залишатися вічною дитиною.
Але Світлоносний цього не знав і пекучий біль пронизав його дух і тіло. А від того він став зовсім нестерпним для інших Янголів і ті відгородилися від нього. Тільки в Ізунель вистачало сил зносити його
ниття. Вона розуміла, що йому погано і робила все, що тільки могла, щоб стримати муки Янгола.
Коли вкотре той підійшов до неї зі словами помсти Хірусін тільки важко зітхнула, похитавши головою і поманивши Архангела до себе навколішки. Тепер він частіше її самої потребував, щоб його втішали.
-Як я тобі вже говорила, мій любий друже, мені немає потреби мститися йому. Усі ми вільні. Я не бачу в
цьому ніякого сенсу. Але якщо тобі так хочеться йому надошкулити, то що ж... - Ізуель знову приречено зітхнула. - Якщо тобі не сидиться на місці можеш піти і як-небудь нашкодити Йому. Але тільки обережніше, дивись не потрап у пастку. Я не хочу тебе втратити. Ти моя сім'я. Зрештою, хто вже хто, а ти маєш право мститись. Мій Батько отруїв душу твою і навіть я поки не знаю, як її зцілити. Хочеш помсти Йому? То дій. Але з розумом та великою обережністю. Добре?
Так почав Вигнаний Архангел пакостити Творцю, в таємниці відвідуючи Едемський сад, де мешкала перша пара людей, які носили імена Адам і Єва. Чи багато, чи мало часу пройшло, а витівка Світлоносного все ж таки вдалася. Перші люди скоїли перший гріх. Вони більше не були тією досконалістю, якою були створені спочатку. Тепер вони знали те, що їм краще б ніколи не варто було впізнавати. Тепер вони знали, що таке "добре" та що таке "погано". І те, що було погано, було куди простіше і цікавіше.
Творцю довелося вигнати їх з Едему, щоб ті, не скуштувавши плід вічного життя, не стали вічно живими.
виродками. Бо плід дерева Добра і Зла, (а він же Древо Темряви) стало спотворювати людські душі так, як спотворювало душу Архангела. Але якщо Архангел був істотою могутньою і ще якийсь час міг чинити опір впливу Темряви, то люди такої можливості немали. Люди не мали тієї могутністі Архангела і тому Темрява миттєво заполонила їхні розум, серця та тіло. Темрява більше не завдавала видимих мук своїм новим підопічним. Тепер вона повільно і зі смаком убивала їх тіла і спотворювала душі насолоджуючись плодами своїх старань. Тепер люди стали смертними. Настане час і та ідеальна істота створена Творцем постаріє, захворіє та помре. Можливо на це знадобиться час, але до того моменту їх душі будуть настільки знівечені, що Владика Світло сам зруйнує те, що створив, щоб більше не бачити того, що Темрява робить із його творінням. Тепер люди стали смертними. Тепер вони могли померти будь-якої миті. Хвороба, нещасний випадок або свідомий розум, суїцид. Більш того Темрява поширилася і на весь світ створений творцем. Тепер великий і прекрасний лев не може лежати поряд з білим і пухнастим ягнятком. Світ тварин поділився на дві раси: хижаки та жертви. Рослини перетворилися на цілющі та корисні та отруйні та шкідливі. Темрява нарешті домоглася того, чого жадала з самого початку. Може не зовсім так, як їй того хотілося спочатку, але так тепер їй стало навіть цікаво, як довго її чоловік буде дивитись на те, як вона спотворює Його творіння покоління за поколінням. Проникнувши в тіло перших людей вона розчинилася в них на генетичному рівні і тепер, як хвороба поширюватиметься в їхніх нащадках. Знівечивши душу Архангелу Вона нехай і не зовсім підпорядкувала собі його розум. І він своїми руками зробив те, чого Вона від нього добивалася.
Бог прокляв Єву нагородивши її стражданнями на період вагітності та пологів. Так само прокляв і Адама
наказав йому в поті чола вирощувати свій хліб. А за тим і Світлононого прозвав Сатаною, Спокусником і брехуном, і викрадачом душ людських. Відтепер чоловік панує над жінкою і жінка в підпорядкуванні чоловіка. Але як чоловік так і жінка страшенно бояться Істоту, яку прозвали Диявол.
Але на цьому темрява не зупинилася. І продовжила вселяти Архангелу бажання мститись. І той через якийсь той час знову піддався і навів первістку Адама Каїну вбити свого молодшого брата Авеля. І Каїн
пролив першу кров, застосувавши насильство. Так на додачу до всього була проклята і сама Земля. Тепер вона іноді тремтіла від різноманітних катаклізмів, вирощувала бур'ян та отруту. Так Каїн став першим братовбивцею та першим жителем Елізіуму, який на той момент уже давно перейменували на Пекло. І він там став першим Лицарем і був у підпорядкуванні у своїх панів іменованих Чотирьома принцами Пекла. Але то вже інша історія.
І побачив Бог, що творить Темрява руками Світлоносного і що Його Донька ніяк не стримує Архангела в
буйствах його. І вирішив Він зачинити Архангела його так само, як колись зачинив Свою Дружину. Тільки тепер ключ від в'язниці його буде тюрмою. Таким чином клітка розкриється сама по собі тільки тоді, коли відбудуться у всесвіті певного роду події. А подій цих буде понад півтисячі. Вже створена в'язниця та печатка на ній, але не може Владика дістатися Світлоносного, бо той невідступно знаходиться поряд із Пані його.
Як не дивно, а після прокляття Землі Темрява залишила в споокої змучену душу Архангела і той зрештою заспокоївся. Тепер темрява має нову забаву. Навіщо їй пошарпаний Архангел, якщо є ціла планета, можна нівичити скільки влізе?
Довго Бог не думав, як розлучити Янгола з дочкою Його, і тому послав до неї посланця з звісткою.
-Владика Творець просить тебе прийти на зустріч до Нього. Тільки не приходь зі Світлоносним, бо Творець все ще гнівається на нього за останні діяння його.
Відчула недобре Хірусин, і не хотіла вона залишати свою оселю і залишати Світлоносного одного. Але Архангел вже будучи в здоровому глузді своєму переконав Пані свою відповісти на запрошення Батька і прийти до Нього.