Я готувала вечерю, а Мія сиділа з Юрі на руках перед телевізором і дивилася мультики. Раптом вона зайшла до мене на кухню і зупинилася на порозі.
— Мамо, можна тебе про щось запитати? — сказала замислено.
— Авжеж, питай. — відповіла я.
— Тепер, коли ти з Данилом разом, ви вже стали родиною?
— Ну, можна й так сказати, — я усміхнулась.
— Раз ви стали родиною, то і я з Данилом тепер родина? — продовжила вона серйозно.
— Так, ми всі родина, — кивнула я.
— Значить, я можу називати Данила татом? — її очі засяяли.
Я навіть спершу не знайшлася з відповіддю. Якусь мить помовчала, а потім сказала:
— Можна буле спитати у Данила, коли він повернеться з роботи. Он, здається, якраз відчиняються двері.
— Я піду з ним привітаюсь і запитаю! — вигукнула Мія і поспішила в передпокій.
Я пішла за нею, відчуваючи, як моє серце прискорило свій ритм. Чи не випереджає донька події? Раптом Данилу не сподобається така пропозиція?
— Привіт! — Мія, побачивши його в дверях, тут же підбігла і зупинилась прямо перед Данилом, ніби збиралася спершу обійняти його, та останньої миті не наважилась.
— Привіт, — він усміхнувся, виглядав трохи схвильовано. — Щось трапилось?
— Я просто хотіла спитати… — вона зам’ялася, переступаючи з ноги на ногу, а потім раптом випалила: — Раз ми тепер родина, то можна я буду називати тебе татом?
Данило спочатку здивовано дивився на неї, а потім присів перед Мією і розкрив обійми.
— Я буду радий, авжеж, — сказав він, усміхаючись. — Іди сюди.
— Ура! — вигукнула вона, підбігла до нього і кинулась йому на шию. — Я дуже тебе люблю, тату!
При цих її словах у мене сльози навернулися на очі, хоча я ніколи не була тонкосльозою. Якби ж донечка знала, що так і є, що Данило дійсно її тато. Мабуть, вона була б іще щасливішою.
— Я теж дуже вас люблю, — сказала я, підходячи до них. — Ви найдорожче, що в мене є…
— Я можу сказати те ж саме, — відповів Данило. А коли поставив Мію на підлогу, знову схвильовано поглянув на мене. — Діано… — він раптом взяв мене за руку однією рукою, а другою дістав щось з піджака. За мить я зрозуміла, що це коробочка з ювелірного. Данило кумедно відкрив її однією рукою, не відпускаючи з другої моєї руки. — Я кохаю тебе. Ти вийдеш за мене?
Це все було так хвилююче, що якусь мить мені здалося, що я просто сплю і бачу сон. Але тут же це відчуття минуло. Ні, все насправді, Данило пропонує мені стати його дружиною!
Я відчула, як по моїх щоках потекли сльози. Я так давно мріяла про цю мить, а потім перестала мріяти… І вийшло, що моє бажання здійснилося вже тоді, коли я не сподівалася на нього. Та від цього воно не стало менш радісним і хвилюючим.
— Так, — прошепотіла я, сміючись і плачучи одночасно. — Я вийду за тебе….
— А коли буде весілля? — тут же поцікавилась Мія.
— Щойно ми все підготуємо, — Данило знову погладив її по голові. — Мамі треба купити красиву сукню. Треба забронювати ресторан, замовити ведучих, запросити гостей. Спочатку взагалі вирішити, де ми будемо одружуватись, в РАЦСі, чи церкві.
— В церкві красивіше, — авторитетно заявила донька.
— Ти у нас прямо експерт з весіль, — я погладила її по голові.
— Ну, я ж хочу, щоб у вас було таке красиве весілля, як у кіно! А мені купите таку сукню, як у феї? І ще чарівну паличку! — додала вона.
— Все купимо. Якщо все буде в церкві, ти можеш кидати пелюстки троянд чи щось таке перед тим, як мама буде йти до мене. Я таке в кіно бачив.
— Так, я хочу! — з ентузіазмом вигукнула Мія. — А Юрі візьмемо з собою?
— Боюсь, він може втекти, якщо ми його візьмемо. Або, якщо ти дуже хочеш, ну, можемо взяти в переносці, та його не можна буде випускати, — сказав Данило.
— Ну хоч у переносці, бо він образиться, якщо не потрапить на весілля, — сказала Мія. — Образиться і знову погризе твою зарядку…
Ось і чергова глава!
Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна, ви вводите тільки пошту і придумуєте пароль, або як в інших додатках, реєструєтесь прямо через фейсбук =)
Якщо зареєструєтесь, будете завжди мати цю книгу під рукою, щоб читати щовечора)
Також чекаю на коментарі!