Донька (не) від шефа

27. Діана

Його пропозиція застала мене зненацька. Якусь мить я мовчки дивилася на Данила, а потім повільно сказала:

 — Ну, в принципі можна… Якщо тобі буде зручно…

— Мені буде зручно, навіть дуже, — він усміхнувся. — Можна тільи я прийму в тебе душ? І я не брав футболку. Якщо є щось широке спортивне, буду вдячний. Але не смійся, якщо воно мені буде обтисле.

 — Зараз подивлюся, в мене було дещо вільного покрою, — я дістала з шафи простору футболку, в якій часом спала, вона мені була велика, як нічна сорочка. — Така підійде? І спортивки є, які я купила на розпродажі, а вони виявилися мені завеликі…

— Так, супер, — він кивнув. — Давай все. Піду в душ і там потім приміряю все. 

 — Добре, йди, а я поки застелю ліжко…

Поки він був у душі, я швиденько поміняла постіль, поклала другу ковдру, а сама перевдягнулась у піжаму. Чомусь хвилювалася, як підліток перед першим побаченням, коли причісувалась, то навіть руки тремтіли, а серце мало не вискакувало з грудей. 

Коли Данило вийшов, я мимоволі усміхнулася. Спортивні штани дійсно були закороткі для нього, а футболка надто обтислою. Але він виглядав, як завжди, добре. 

— В такому можна і в тікток, певно. Одразу купу лайків би набрав, — він засміявся.

 — А що, це ідея, зараз багато бізнесів просувають себье через тікток, — я усміхнулась і відвела погляд, бо подумала, що йому може бути незручно, що я так на нього витріщаюсь. — Тепер я сходжу в душ…

— Давай, — він кивнув. — Буду чекати на тебе в ліжку. Ну, без всякого підтексту! — додав тут же.

 — Я зрозуміла, — мене розбирав нервовий сміх. Увійшла до ванної, причинила за собою двері і поглянула на себе у дзеркало. Замислилась, чи подобаюсь я Данилу? Я виглядала досить добре, і все ж не була якоюсь писаною красунею. Навпаки, якщо придивитися уважніше, можна було помітити недоліки — ніс, наприклад, був трохи кирпатий, а губи, на мою думку, дещо тонкі. І очі недостатньо великі…

Зловила себе на тому, що вже п’ять хвилин роздивляюся себе, рпам’яталась і скинувши піжаму, пішла під душ. Було трохи хвилююче думати, що щойно тут мився Данило, і що ми проведемо цю ніч в одному ліжку…

Витерлася рушником, і знову стала перед дзеркалом, тепер уже роздивляючись прискіплиіво не тільки своє обличчя, а й фігуру в повний зріст. Зрештою, залишилася задоволеною побаченим, вдягнула піжаму і відчинила двері, повертаючись назад у спальню. 

Данило лежав на ліжку. Одразу поглянув на мене і я помітила, що його погляд ковзає згори вниз від мого обличчя. 

 — Ти ще не спиш? — запитала я. Розуміла, що питання звучало по-дурному, але треба ж було щось сказати.

— Ні, не сплю, — він  похитав головою і чомусь сковтнув слину.

 — Мені теж чомусь не хочеться спати, — сказала я злякалася, що ця фраза прозвучала надто двозначно. 

— Але треба лягати, — він кивнув на ліжко. — Іди сюди. 

Я підійшла до ліжка і лягла, вкрившись своєю ковдрою. Якусь мить у спальні панувала мовчанка. Потім я сказала:

 — Ми в дитинстві, коли ночували у подружок, на новому місці завжди загадували бажання…

— Правда? — Данило повернув голову до мене і зазирнув мені в очі. — Мені подобається така ідея. 

— І що ти загадаєш? — спитала я, затамувавши подих. 

Він заліз своєю долонею під мою ковдру і взяв мене за руку, не відводячи погляду: 

— Не скажу, а то не справдиться. Хіба не так працюють ці бажання?

 — Так, — прошепотіла я, по всьому моєму тілу від того дотику розбіглися мурашки. 

— Дякую тобі, що ти поруч, — додав він так само пошепки. 

“Я хотіла б бути поруч з тобою все життя”, — подумала я, але не наважилася вимовити це вголос. 

 — Мені не важко… — сказала замість цього, і ці слова здалися якимись такими несуттєвими, що я аж зітхнула, засмучена, що не скажу ніяк правду про Мію. Зараз була б якраз гарна нагода… Але щось зупиняло мене від цього кроку, можливо, я боялася, що він відсторониться від мене, не повірить… Хотілося, щоб у нас була ця ніч, яку можна буде згадувати потім…

Ось і чергова глава!

 Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Також буду вдячна за сердечко книзі і коментарі! Також маю свій телеграм-канал @booknet2VM, де публікую візуалізації, спойлери та розповідаю про себе і процес письма, посилання в прикріпленому комертарі




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше