20. Данило

Я мало не зізнався Діані в своїх потаємних бажаннях, ми буквально ходили по краю леза, але мама все зіпсувала. Я був злий на неї за це. 

Не хотів нікуди йти, не хотів, щоб Діані було погано. 

— Не хочу, щоб тобі було некомфортно, — продовжив я свою думку, поглянувши на неї. 

 — Можливо, вона хоче подружитися з нами? — несміливо сказала Діана. — Не хочу здатися неввічливою, відмовившись…

— Добре, підемо, — я зітхнув. — Сподіваюсь, все пройде нормально і ти маєш рацію, що вона нічого поганого не замислила… 

 — Головне — проінструктувати Мію, щоб вона не видала нас ні в чому, — зауважила Діана.  — Вона розумна дівчинка, тож, думаю. все буде добре. 

— Дякую тобі, ти дійсно мене рятуєш, знаєш? — я зазирнув їй в очі. — Для мене це дуже важливо. 

 — Мені не важко, — відповіла вона. — Ти хороша людина, тож я залюбки тобі допомагаю…

Я ледь стримав зітхання. Вона допомагала мені просто тому що я "хороша людина", а не через щось інше. Просто Діана була дуже доброю. 

Хоча з іншого боку, вона ніби приревнувала мене до цього… Я вже нічого не розумів. 

— Може, мені заїхати сьогодні до вас, щоб ми все відрепетирували?

 — Так, авжеж, приїзди. Думаю, Мія буде рада, — швидко сказала вона і кинула на мене погляд. з якого я зрозумів, що вона й сама буде рада.  — Повечеряємо разом…

***

Я приїжджав до Діани вже як до себе. Реально, я почувався як вдома в них. Це було дуже дивно, але приємно. Ми заїхали за піцою, коли забрали Мію, вдома у них повечеряли і вже за столом Діана підняла тему, яку ми мали підняти. Щодо того, що їй доведеться їхати з нами до моїх батьків.

— Мені потрібно на них казати “дідусь” і бабуся”? — поцікавилась Мія.  

— Ну, думаю, це не обовʼязково, — відповів я. — Але якщо вони тебе будуть розпитувати про нас, то… Ну, скажеш, що ми зустрічаємось, в принципі, це ж правда… — я поглянув на Діану, бо ж ми перед малою таки грали пару так чи інакше. 

 — Ага, я зрозуміла, — кивнула вона. — Добре, я буду так казати…

Ми ще трохи посиділи разом, потім мала пішла грати в приставку, а ми з Діаною залишились вдвох. 

— Слухай… Я тут подумав, а що як нам трохи потренуватись? — я торкнувся долонею її руки. 

 — Потренуватися? — вона з нерозумінням глянула на мене. — Ти про що? 

— Ну, ти авжеж мило червонієш і дивуєшся, коли я тебе торкаюсь і коли тоді поцілував… Але, щоб було природніше, може, варто, щоб ти до цього звикла? — я ніс якусь дурню, але мені так хотілось поцілувати її…

 — Хм, мабуть ти маєш рацію, — вона все ж почервоніла знову. — Добре, давай потренуємось…

— Давай Мія спочатку засне. І тоді, — моє серце забилось частіше. Я не хотів, щоб нас перебили.

 — Добре, — сказала Діана. — Я дійсно почуваюся трохи невпевнено перед твоїми батьками, треба якось боротися з цим…

— Ага, — я кивнув…

***

Ми дійсно почекали коли мала засне, хоч вона і дуже не хотіла йти спати. Але ми домовились, що я знову їй почитаю, тож все пройшло більш-менш гладко.

Коли я вийшов з її спальні, Діана  накрила на столик у вітальні, поставила пляшку вина, фрукти, сир, увімкнула телевізор, це виглядало як міні-побачення. 

 — Ну що, спить? — змовницьки спитала вона. 

— Ага, — я кивнув. — Здається, я вживаюсь в роль.

 — З тебе вийде гарний тато, — вона усміхнулась. — Відкоркуєш вино? 

— Так, авжеж, — я дійсно взяв штопор і провів необхідні маніпуляції, а потім розлив вино по келихах. Далі поглянув на Діану і сказав: — Давай за тебе, — і дзеленькнув своїм келихом об її, а потім відпив. 

 — За те, щоб поїздка пройшла добре, — сказала вона і теж зробила ковтоек вина, потім ледь облизнула губи. 

Я поставив келих на столик, потім забрав келих і у Діани. Взяв її за руку однією рукою, а іншу поклав на щоку. І, поки не передумав, прикрив очі, подався вперед і торкнувся губами її губ…

Ось і чергова глава!

Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна, ви вводите тільки пошту і придумуєте пароль, або як в інших додатках, реєструєтесь прямо через фейсбук =) 

Якщо зареєструєтесь, будете завжди мати цю книгу під рукою, щоб читати щовечора) 

Також чекаю на коментарі!