Донька, народжена поза шлюбом

Тринадцять років тому

Дівчинка лежала на густій соковитій траві та вдивлялася у небо. Вона обожнювала дні, коли по ньому повільно плавали пухкі білі хмаринки. Бабуся Оля якось навчила забавки — вишукувати серед них силуети тварин. Це виявилося таким захопливим заняттям, що Наталочка могла годинами отак губити погляд в блакиті та вигадувати історії про відшуканих небесних мешканців.

«О, а от оцей кролик майже ідеальний, — думала собі. — Йому б лише вушко отут додати…».

Підняла руку та провела пальцем, уявляючи, як торкається до хмари та витягує її в тому місці, де тварині не вистачало вуха. І раптом вона почала змінюватися. Дівчинка аж очі долонями прикрила від несподіванки.

— Так не буває!

Та коли Наталка прибрала руки від обличчя, кролик з двома вухами досі поволі плив небом. Аби впевнитися, що це не збіг, спробувала покращити ще кілька небесних звірів. І дійсно, вони покірно змінювали форму.

— Ваа! Треба бабусі розповісти!

«А якщо вона подумає, що я вигадую, а показати не вийде?», — здалося, що цю думку в голову вклав хтось інший. Але от такого точно не буває!

Втім, про дивовижне відкриття дівчинка так і не розповіла нікому.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше