Донька, народжена поза шлюбом

Двадцять років тому

Тіні сплітали лиховісні візерунки на стінах. Мати й донька не хотіли вдивлятися в них, але не могли опиратися. Будинок не змінився, але здалося, що він припинив бути безпечним. Ніби щось зле переступило поріг разом з ними та почало обживатися, просочуватися всім своїм темним єством у кожну шпарину, склянку та навіть пил, що влігся товстим шаром аж на антресолі.

Того дня в дім занесли немовля.

— А я тобі говорила робити аборт.

— Припини вже мучити мене своїми ідіотськими забобонами! Будь-яка нормальна мати підтримала б доньку в такий важливий момент. Пораділа б появі онучки зрештою! Ти… Та ти…

Вона так і не змогла підібрати слова, в які помістився б весь той біль, що відчула, тому просто мовчки пішла до своєї кімнати. Дуже хотілося ляснути дверима так, щоб аж глина за шпалерами посипалася, але це розбудило б дитину.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше