Донька бідності, або Новорічний подарунок від Пана Вампіра

Втомлений чоловік спокійно спав на столі. Перед ним лежали недороблені дерев'яні іграшки, а віддалік розташувалася свічка. Теплий язичок витанцьовував, привертаючи увагу дівчини, але Кіера не удостоїла його і дещицею уваги. Вона була зайнята спогляданням такого рідного, сильного і вже давно не молодого вдівця.

Дівчина взяла з крісла, що стояло неподалік, протертий плед і накинула його на плечі батька, не приховуючи ніжної посмішки. Він з чогось узяв, що на цей Новий Рік дочка обов'язково має придбати теплу шубку. Як підсумок, він ось вже кілька діб майстрував іграшки на замовлення, та ось – схоже, що видихся.

Ласкаво погладив чоловіка похилого віку по спині, зеленоока володарка русявого волосся посміхнулася, загасила батьківську свічку і підійшла до невеликої тумбочки. Могло здатися, що варто торкнутися її – і вона розвалиться як згнивше дерево від легкого дотику, але це було не так. Старі меблі в старій хаті нехай і були давніми й злегка пошарпаними, але досить міцними і довговічними.

Деякий час Томас з дружиною жили просто чудово, а після народження доньки взагалі вважали себе найщасливішими людьми на світі. Оскільки зараз їхній матеріальний стан залишав бажати кращого, а чоловік став вдівцем, логічно припустити, що незабаром щось пішло не так: киріос Файден відсторонив від справ сестру спочившої вже як сімнадцять років першої дружини, бо збирався взяти за дружини юну шістнадцятирічну Крістель Вайншнейден. Саме дівчина, що не стала його дружиною, повинна була протягом року взятися за управління землями Тенебрісу, а вже після вийти заміж за господаря володінь. З чого киріос Файден вирішив саме так, простий люд не знав, але до чого їм були ці відомості?

Так вже вийшло, що спритна красуня не захотіла виходити заміж за далеко не молодого і огидного власника околиць, тому втекла. З того часу доля простих мешканців пішла похилою униз: нестримні стрибки цін, завищені податки, посуха та інші проблеми, які ніхто не вирішував і навіть не контролював. Небагато жителів міста та його околиць залишилися “на плаву”.

Різко збідніла родина з трьох осіб не змогла сплатити за послуги лікаря. Про ціни на ліки взагалі краще мовчати. Ось так сильно хворіюча жінка залишила дочку і чоловіка наодинці зі всесвітом.

З того часу чимало води витекло, зі смерті жінки минуло дванадцять років. Немолодий Томас майструє іграшки і продає свої майстерні роботи знатним панам за сущі гроші, а дев'ятнадцятирічна Кіера купує знецінений порошок хромату калію, кістковий клей, бертолетову сіль, червоний фосфор і сірку, просить батька робити тонкі й акуратні палички і майструє недорогі сірники, які сама ж і продає.

Їй неймовірно пощастило, що вона пам'ятає своє минуле життя, де була досить талановитим хіміком! Точніше, на хіміка вона навчалася, а працювала косметичним хіміком. Причому у певних колах вона була досить відома. Знала б дівчина, що в наступному житті житиме так – навчалася б на потрібнішу професію. Навіщо бідним людям косметика та засоби для догляду за обличчям? Отож-бо!

Взявши зроблену нещодавно партію, русява красуня одягла рукавички, пошарпану куртку, яка скоріше була утепленою кофтою, і поспішила на вулицю. Напередодні свята люди щедріші, та й її товар має попит: лампи і свічки чимось запалювати треба, а запальнички – задоволення дороге, яким похвалитися можуть тільки імениті кирії, киріоси, багатії та слуги раніше згаданих осіб.

Конкуренції у Кіери не було – ніхто не розгадав секрету створення чарівних паличок, що одним рухом створюють вогонь. Тим більше, напевно, дівчина працює на збиток: матеріали дорогі, а вона продає аж п'ять штук за один тенебр.

Вийшовши за двері і щільно зачинивши двері, щоб не впускати в і без того не теплий будинок холод, зеленоока підняла голову.

Темне небо, затягнуте хмарами, ховало за собою не тільки найяскравішу зірку, що мала вже з'явитися на небосхилі, а й яскравий місяць, пропускаючи лише крихітну дещицю світла. Щоб загладити провину, хмари вирішили пустити до людей своїх підлеглих – маленьких та елегантних сніжинок, які вели свої таємничі хороводи.

Все ж таки темніє... Кіері краще поспішити, поки люди не розбіглися по домівках, бо не вдасться їй влаштувати батькові новорічний сюрприз – у освітленні аж двадцяти свічок покласти під ялинку теплі черевики, яким позаздрив би сам киріос Файден! Вони залишилися чекати на дівчину в лавці Гельфіна, поки та принесе всі сто тенебр.

Залишилося дібрати нещасних десять тенебр – і подарунок батькові буде в її руках.

– Світлого та яскравого Нового Року, Кіеро! – привіталися поспішаюча додому Аніса – мати трьох чарівних діток.

– Процвітання Вам та Вашій родині, Анісо. Передавайте дітям “привіт”.

– Обов'язково! Привітай від мене батька.

– Добре.

А жінка лише на чотири роки старша за дівчину. Так сталося, що в двадцять Аніса завагітніла першою дитиною, через рік – другою. Коли здавалося, що це кінець – чоловік не міг знайти роботу, її теж нікуди не брали, одна іменита кирія взяла Анісу до себе як покоївку, але пропрацювала вона там лише місяць… Чоловікові цієї кирії сподобалася нова служниця. У результаті вагітну жінку вигнали, не виплативши заробітну плату.

Дізнавшись, що дружину зґвалтував знатний киріос, чоловік покинув Анісу. Вагітну та з двома дітьми. При зустрічі їй усі співчували, а за очі пліткували і поливали брудом.

Ця жінка була дуже сильною, не здавалася і продовжувала шукати роботу, адже дітей якось годувати треба.

Півроку тому Кіері запропонували досить прибуткову роботу як підмайстра відомої кравчині, чиї сукні хочуть носити всі відомі пані, але дівчина порекомендувала замість себе Анісу. Тепер мати трьох дітей працює на кирію Сайрус і незабаром буде в змозі сама стати кравчинею, хоча кидати роботу підмайстра вона не збирається – самостійно жінка стільки грошей заробляти не зможе, та й на своє ательє потрібно чимало грошей.

– Кіеро, люба! – заволала тітонька Міріам. – Підійди на секунду.