Голос є

Максим

Ми дали Жасмін випити ліки. Спочатку вона пручалась, бо, згоден, запах був огидний.

-Жасмін, ти маєш це випити, це тобі допоможе. 

Ця доросла дитина принюхується до відвару в чашці, чхає, мунтиляє головою в різні боки і відвертається від мене. 

-Але це допоможе тобі знову заговорити, - підключився старець Нікуа. - Хіба в тебе не залишилось кілька лагідних слів для Максима? Або для мене? 

Картина була кумедна, ми схилились над цією дитиною, але вона ні в яку. 

Тут Максим хитрує і каже:

-Ви казали можна укол, вона не любить уколів, але якщо так, то давайте я буду її тримати, а ви коліть. 

Він обійшов і став за дівчиною, та тривожно спостерігає за ним, Максим схопив її за плечі, а я зробив вигляд, що пішов за шприцем і зі словами "добре, зараз зробимо", почав прорватись в шухляді.

А ця квітка і дійсно боїться уколів, почала вириватись з рук "маніяка". Той- міцний горішок - тримає будь здоров.

-О, знайшов,  - чесно кажучи, знайшов я просто якусь ручку, але це так добре спрацювало, що Жасмін сама потягнулась за ліками та випила їх. Хоча, після цього ми ледь не побачили все, що вона випила на килимі.

Жасмін 

-Так не чесно, бити бо слабких місцях, - сказала я і схопилася за рота. 

Я знову можу говорити. Матінко рідна. 

-Мій голос, я знову можу говорити, - я трохи посміхнулась. 

-Так, - Максим почував потилицю. - Навіть не знаю радіти чи ні.

-Ми з тобою вдома поговоримо, - я перевела погляд на Шіруа. - Старець, то хто вас викрав? І чому був замах на мене? Що, узагалі відбувається?

-Жас, - Макс мене так ще не називав, здається, мені навіть подобається. - Ти намагалась вийти на зв'язок із нами доки була непритомна. Сказала про якийсь кулон, що під ліжком. Це могла бути зачіпка, але потім у твоїй палаті з'явилась Лінь, хоча, мені здається, що вона чимось одержима,  бо її очі були повністю чорні в спочатку дівчина використала твоє тіло для розмови зі мною. 

-Про що була розмова? - старець Нікуа втрутився.

-Спочатку вона намагалась мене спокусити, - я підняла одну бров. - Пропонувала переспати з нею в тілі Жас. Але я зрозумів, що це не ти. - він сів поруч зі мною та забрав волоссі з мого обличчя. Дивно, але я не вісторонилась. Продовжувала дивитись на нього. - Я знав, що це не ти, тому що твоє тіло наповнене чимось світлим, а її - темрявою.

-Кажеш очі були чорні? - голос старця відволік Макса від мене. 

-Так, старцю! Після вибуху Лінь вийшла з тіла Жас, але її очі були повністю чорні. 

-Отже, почалось... - Нікуа почував потилицю, як Максим кілька хвилин тому. 

Я не дуже розуміла, що і до чого, але розуміла, що із цмс треба щось робити.

-Що почалось? І що нам треба робити, щоб закінчити те, що почалось? - мій голос лунав чітко, але схвильовано та трохи втомлено.