Чаптер 41. Оце поворот сюжету. Автор в шоці.

Вона стояла і дивилась на мене хтивим поглядом. Я звісно хотів би, щоб очі Жасмін мене роздягли та згвалтували, проте це точно була не Жасмін. 

Я відчував це, так само як і мій кулон на мені. Він её реагував взагалі ніяк.

Ця істота (не певен, що це взагалі людина) стояла, посміхаючись наглою посмішкою до мене. Але навіть це не могло зіпсувати краси тіла Жасмін. 

Моя Жасмін. 

І тільки зараз я кинув погляд на саме ліжко. Точно. Жасмін там не було.

-От Дідько, - вилаявся я. - Ти що таке взагалі?

-Твоє справжнє кохання і володарка цього острова. Хіба ти не чув легенду  пророцтва? Пара, яка врятує острів буде навіки разом, - говорячи це, вона розмахувала кулоном на пальці, обпершись на шафу біля входу в палату.

-Моє кохання тебе не обходить. Що ти зробила з Жасмін?

-Ох, ця бідолашна дівчинка вже не повернеться. На жаль, - вона відійшла і сіла на ліжко, підстрибнувши на ньому в такому положенні декілька разів. Мене охопила гидота від її погляду. 

-Що значить не повернеться? - лють била в скроні, але я мав тримати себе в руках, бо переді мною тіло Жасмін. Жодним чином я не можу і не хочу завдати їй шкоди.

Покажи ця тварюка своє справжнє обличчя, голова б уже гуляла окремо від тіла.

-Що ти з нею зробила? Де вона? - я почав хвилюватися за неї. Але я знаю, що вона жива.

-Я? Нічого! Усе зробила вона, сама, - вона сперлась на лікті Жасмін. - Та годі тобі. Облиш. Вона затюкана стерво. Тобі треба хтось більш підходящий. 

-Це ти типу? Якщо ти така в собі впевнена, чому тоді використовуєш тіло Жасмін як оболонку? Покажи себе справжнє, щоб ти там не було. А її залишки у спокою. 

Дикий та гучний регіт заполонив усю кімнату. 

-А що ТИ знаєш про МЕНЕ? Так, я використовую Жасмін. Але лише з її згоди, інакше я б сюди ну ніяк не потрапила, - вона закотила очі (от зараз до речі була схожа на реальну Жасмін, я навіть на мить подумав, що вона повернулась). - Ну то що? - рука Жасмін під керівництвом цієї істоти поплескала по ліжку.

Я стояв осторонь і намагався взагалі зрозуміти хоча б частково, що взагалі відбувається. Але мій мозок просто почав спостерігати за сценою з прощальною фразою на мою адресу: "Давайте там сам якось, я на пенсію!".

-Що "Ну то що?".

Вона закинула голову назад і тяжку заревла.

-Боже, який же ти бовдур, - перевернувшись на живіт, вона продовжила: - Хіба це тіло не те, що ти хотів увесь той час з моменту зустрічі в літаку?

Я нахмурив брови. Якщо воно знає про те, як ми познайомились, то воно місцеве.

-Тобі відомо як ми познайомились? Звідки?

-Камон, я в тілі твоєї шльондри і...

-ВОНА НЕ ШЛЬОНДРА, - я різко крикнув так, що в палаті сталося замикання. Сам був у шоці. А ця тварюка і прекрасному тілі дивилася на мене ошалілими очима. - Обирай слова, коли говориш про неї!

-Оце так сила кохання. І як тільки ти стримував свою сексуальну рушійну силу поруч із нею? - вона різко підвелася і наблизилась до мене. - Проводячи рукою по моїй грудній клітині, вона продовжила: - Та чого ти? Такий крутий шанс. Дівчина сама тобі себе віддає, чому б не скористатися? Чи ти хочеш пограти в джентльмена? - воно дивилось в мої очі і рука торкнулася кулона, що висів на моїй шиї. І в цю мить палату заповнило світло та різкий вибух. Я впав, як і вона. Проте свідомість я не втратив. Переді мною і груді диму лежало два тіла: Жасмін та... що? Лінь?