Чаптер 36. Перехід

Жасмін.

Я стояла і дивилась на те, як лікар та Провидиця обговорюють мій стан. Зазирнувши під ліжко, я помітила, що кулон усе ще там. 

Треба якось натякнути їм про те, що вони дещо не помічають. Але як? 

Для цього вони мають помітити мене. Адже інакше це буде неможливо.

Допомогти мені в цьому може тільки Максим. Наші кулони створюють якийсь зв'язок між нами і тому ми можемо бачити один одного. 

І де його тепер шукати? Ніде його немає. 

-Я вже сказав Нікуа про це, але тут щось дивне, це точно, - Провидиця уважно дивилася на лікаря. - Як тільки старець повернеться з манускриптом та записами, ми одразу ж детально все вивчимо. 

-Добре, - раптом очі Провидиці націлились в мій бік. - Дівчина тут. Вона тут.

Я підійшла ближче, до неї, проте її погляд був направлений все ще на ту точку, де я стояла секунди тому. 

-Жасмін? - лікар спочатку не дуже зрозумів, що коїться. 

-Так, Жасмін. Де кулони? 

-Я віддав їх Максиму. 

-А де Максим, він нам потрібен. Негайно. 

-Вони з Шерманом пішли шукати Каруа, бо підозрюючи його у зраді, - Провидиця зиркнула на лікаря з недовірою. 

О, то Максим десь у поселенні. Чудово. Я маю якнайшвидше віднайти його.

-Каруа  - зрадник? Ви жартуєте? Він занадто ледачий та ні на що не спроможний. Та і до того ж йому Жасмін подобається. Наврядчи б він...

-Це почалося рік тому, ще до Жасмін. А початок зради вимагає свого продовження за будь-яких умов. Інакше має бути сповідь, викриття. А тут уже потрібна сила духу.

-Ну, да, сила духу - це теж не про нього.

Якось так мені стало навіть прикро за Каруа. 

Він не такий поганий, як про нього кажуть. Я пам'ятаю, як ми були з ним у лісі. Він скаржитися, що не може нормально працювати через постійний біль у голові. Іноді він просто нестерпний, а іноді і взагалі днями немає. Я спитала чи звертався він до лікаря, бо все ж таки син вождя. То йому тут мають належним чином усе перевірити (ех, знов цей український шаблон кумовства мені пригадався). А чи може тут усе не так?

 Не знаю.

Але Каруа мені сказав, що йому навіть перевіряли мозок, правда я не вточнювала де саме: тут на острові, чи десь за кордоном (якщо можна так сказати). Нічого не знайшли. Але це все одно дивно.

Він не такий поганий. Я це відчуваю. Чомусь.

Так, а зараз Максим! 

-Жасмін, я знаю, що ти мене чуєш. Будь ласка, знайди Максима. Твій кулон на тобі - це силует твого справжнього кулону. Уяви Макса та йди до нього!

За мить я вже була за спиною мого "нареченого". Проте, дарма...