Чаптер 27. Проти Бога не попреш, і не важливо яка в тебе стадія атеїзму

Максим.

Вона лежала непритомна. Моя маленьке крихітка. 

Така беззахисна.

Така маленька та красива. Як та спляча красуня з глибокого дитинства.

 Якби ж то лише одного мого поцілунку було достатньо, щоб пробудити її. 

Бліда шкіра огортала її маленькі жіночні плечики, густі чорні вії вібрували від ритму сна. 

Як же мені хочеться просто забрати її додому та лікувати самому і нікого, абсолютно нікого до неї не пускати. 

Лікарі поки що не знають, що з нею. 

Я тримаю її теплу руку, і тут до намету заходить літній чолов'яга в лікарняному вбранні. 

Дивно, щось я раніше його тут не бачив.

А ні на вечерях, а ні так просто серед людей. 

Хоча, я міг не звернути увагу, бо вона зазвичай зосереджена цьому льодянику. 

-Так, аналізи вже готові і в мене для вас дві новини, - лікар тримав у руках планшетку з якимись папірцями і, гортаючи їх, звернувся знову до нас. - Одна хороша, а інша погана. З якої мені почати? 

-Давайте з поганої, може, хороша потім трохи полегшить погану, - провидиця вирішила взяти на себе відповідальність спікера.

-Стан Жасмін не покращується, крапельниця та ліки, які ми їй дали просто підтримують її на одному і тому ж рівні. Проте все, що я можу зараз сказати про її стан - це щось на кшталт летаргічного сну, але і не зовсім він, і не кома. Як буде далі, жодних позитивних прогнозів, на жаль, ми не дамо. 

-Добре, а яка хороша новина? - тут уже спитав я.

-Усі її аналізи в нормі. Окрім вітаміну Д, але ми після крапельниці їй його дамо. Тож то не критично. Та виправдовує її смуглу блідуватість. І саме через хороші аналізи, ми не можемо точно визначитись зтїї діагнозом.

-Тож, якщо аналізи в нормі, чому тоді вона не прикидається? - Я продовжив говорити.

-Ось про це мені з вами і треба поговорити. Старцю, ходімо з нами, - ми підвелися та вийшли вслід за лікарем.

Жасмін.

То вони не знають, що зі мною. Так? 

Я змогла зазирнути в папірці, доки лікар стояв у палаті. І там дійсно навпроти кожного мого аналізу (а там було папірців зо 7 чи 8, що їх гортав чоловік) стояло "у межах норми".

Окрім вітаміну Д. Та і він був не критично понижений. 

Та хіба ж мій стан - це межа норми?

Може, то просто психіка не витримує вже?

Проте, мені закортіло дізнатися, про що там вони вийшли поговорити із лікарем, і я пішла за ними. За звичкою, спробувала відкрити двері за ручку. Але звички- не завжди практична справа. Особливо, коли ти наполовину привид, або недопривид, бо трошки недовмер. 

І тут я згадала легендарного хлопчика, що жив під сходами влітку, та навчався в шикарній магічній школі. 

Я, до речі, завжди хотіла спробувати метод його всесвіту з переходом крізь стіни.

Ну що ж. Мрії і справді здійснюються. Най навіть і таким дивним способом.

Кинувши погляд на себе в ліжку, та провидицю, яка очей з мене не спускала та молилася з чітками в руках (цікаво, вона дійсно сповідує іслам?), я пройшла крізь стіну. 

Та там нікого не було, просто вулиця. Я подумки задалась питанням про місцезнаходження Макса та інших  його співрозмовників. І тут перед моїми очима з'явилася хмара: намет старця Нікуа, він сидить і розмовляє з лікарем та Максимом. 

Але звуку чутно не було. Лише німе відео. 

І я пішла до них.

Ну як пішла. Як виявилось, доторкнувшись до цієї хмарки з видінням,  я можу переміститись до місця, яке вона показує, як воно і відбулось. 

-Треба зробити МРТ, щоб остаточно відкинути можливі проблеми з мозком, - лікар висунув "геніальну" ідею. 

ЩО? ЯКЕ ЩЕ В БІСА МРТ?

Не треба, там немає на що дивитись, мозок як мозок.

Звивини, судини, кров. Всьо.

Я не готова до того, щоб Максим незабаром знав чому саме я відштовхую його. Адже це також пов'язано з моїм здоров'ям. Я не можу сказати, що я хвора, бо це не впливає на моє життя та здоров'я, але і не можу сказати, що МРТ - це те, до чого я готова при сторонніх. 

Боже, допоможи мені прокинутись, будь ласочка!!!

-Тут є МРТ апарат? - спитав Максим.

-Так, - голос старця Нікуа звучав трохи стомлено.  - Ми придбали якраз десь місяць тому через часті травми людей, так легше діагностувати переломи та вивихи, без помилок. Проте, мозок ми перевіряли лише раз, і маленькій дитині, та як потім виявилось, у неї просто був тепловий удар з сильною симптоматикою. Однак, лікар Дакар чудово знається на мізках, він - нейрохірург,  - старець явно казав про чоловіка, що сидів навпроти нього.

-Добре, а що каже пророцтво? Там описано такий випадок? Можливо, це якось пов'язано? 

-На жаль, багато інформації з пророцтва втрачено, проте не знищено і її необхідно знайти якомога швидше, МРТ навіть якщо щось і покаже, то це все одно не виключить факту втручання Господньої волі. 

Він вирішує, а ми обираємо, яке з рішень прийняти. 

Ага!

-Де шукати втрачені частини пророцтва? І чому ви так упевнені, що вони не знищені?

-Бо це неможливо! Неможливо знищити те, чого торкався Бог!

Що? Бог?

А от тепер це вже цікаво.

-... шукати треба тут, - продовжив Нікуа, і пропоную почати просто зараз.