Так ось я мала йти на побачення парами і я вирішила ретельно підготуватись до нього.
Моя мама мені дозволила і сказала, щоб я подзвонила до неї коли я буду вертатись додому або подзвонити якщо я переночую у Софії. Також коли я йшла на мене подивилась бабуся і щось сказала мамі.Потім Я пішла у свою кімнату зібрала речі помила голову і зібралась і ось я вже мала виходити як у двері подзвонив дзвінок ....
-Привіт я тут недалеко живу і вирішив піти за тобою. А там вже зустрінемось з Софією і Назаром, до речі це тобі .. У нього у руках були червоні рози.
-Внучко, чому ти не запрошуєш хлопця на до хати?
-Ой походи я тут потрохи збиралась буду, а ти вип'єш кави та й підемо.
Він акуратно роззувся і ввійшов до хати.
Я дала йому кави та пішла збиратись, я взяла сумочку і накрасила губи й підійшла до нього.
-Я вже готова ходім промовила я, і ми вийшли з хати.
Ми йшли на вулиці було вже темно і прохолодно.
Я його міцно обняла, щоб я робила без тебе?
-Ти також кожну ніч згадуєш нашу першу зустріч ? Промовив він.
-Згадую надіюсь це наша доля і ми будемо разом, бо я тебе люблю і не можу жити без тебе.
Коли ми прийшли я побачила мою подругу щасливою і закоханою.
-Вадиме, не кожен день побачиш свою подругу по-справжньому щасливою ?
-Ага, надіюсь ми також так виглядаємо.
-Що тут надіятись ти так виглядаєш кожен день і я так виглядаю при погляді на тебе.Моє серце б'ється як скажене, тільки б ти знав.
Промовила усміхаючись я.
Він нахилився до мене і пристрасно поцілував мене в губи.
Ми пішли у кафе Назар нам заказав вино ми сиділи пили як я зрозуміла що вже п'янію.
-Чуєш може вже досить? запитав Вадим
-Я взяла ще одну склянку і випила.
-Насть, ти повинна зрозуміти тобі стане погано.
- Но я вже не контролювала себе я взяла та опублікувала сторіс в інстаграм.
Мені стало погано як тут задзвонив телефон від Дениса ..
-Привіт, Насть з тобою усе добре ?
-Настя не може зараз говорити, відповів Вадим.
-І чому це не може ?
-Їй зараз погано подзвониш завтра, відповів Вадим.
Потім поклав трубку.
Я встала і вийшла зі стола у туалет, а за мною пішла Софія.
Вадим
-Якось незручно вийшло, сказав Назар
-Я надіюсь з нею все буде добре відповів я.
-Ти любиш її ? Запитав Назар
- Так люблю, але у неї є друг з яким вона вже дружить дуже давно і який мені заважає бути з нею та іноді я безсильний.
-Хтось іде сюди промовив Назар ...
-Я обернувся і помітив Дениса який йшов просто до мене....
Мене так давно не було, але я повертаюсь і дописую цей роман тому чекайте нових розділів..
#10711 в Любовні романи
#2613 в Короткий любовний роман
#2796 в Молодіжна проза
#1143 в Підліткова проза
Відредаговано: 30.09.2020