Коли на перший поверх зійшов Вадим, батьки запитали чи ми зустрічаємся, я відповіла так. Правда потім ми пішли в мою кімнату, щоб не відповідати на решту незручних для мене запитань.
-Я радий, що ти сказала батькам правду. Іноді це буває тяжко , але це є правильним поступком. Сказав Вадим обнявши і поцілував мене в щоку.
Потім через деякий час він пішов до себе додому і я лишилась в своїй кімнаті одна. Потім я зробила домашню роботу і заснула. Коли я встала, була вже сьома година ранку тому я швидко пішла в душ і видкрила шафу з одягом, взяла все що попалось під руку і швиденько вділась. Потім легенько накрасилась, склала сумку і пішла на перший поверх поснідати. Коли я вже була в школі я пішла на фізкультуру.Сьогодні фізкультура мала проходити надворі, оскільки сьогодні напрочуд було дуже тепло.Ми мали грати футбол, деякі дівчата з нашого класу вирішили не грати, а я з Софією взала в руки м’яч і пішла на поле. Наша команда складалась з двох дівчат і трьох хлопців ( я, Софія, Олег, Саша і Влад). Денис нажаль був у іншій команді. Мене поклали на кут, а Софію на ворота. Спочатку я нормально справлялась навіть гол забила, потім до кінця гри лишилось п'ять хвилин а рахунок був 5:5 . Потім я обіграла гравця і забила в ворота гол, все ж таки 2 роки фудболу дали про себе знати.
На наступний тиждень до мене подзвонила Софія і сказала, що вона сьогодні була на побаченні з Назаром, і що як обіцяла завтра я з Вадимом а вона з Назаром підем на подвійне побачення. Вадим, ще тоді погодився лишилось попитати чи він завтра зможе піти. Тому я сьогодні до нього подзвонила і попитала. Тож я йду завтра на вперше подвійне побачення.
#10713 в Любовні романи
#2617 в Короткий любовний роман
#2795 в Молодіжна проза
#1141 в Підліткова проза
Відредаговано: 30.09.2020