Розділ 5: Розлука та пошуки

Пройшов місяць, як Аліса і Олександр розпочали спільні зусилля направлені на зміни в житті. Підсумком їхніх зустрічей і планування стало те, що Олександр зміг покращити своє становище — йому вдалося вивести свою справу на новий рівень. Однак у його житті все ще залишалося багато невирішених питань.

Аліса старалася підтримувати його на всіх етапах, але з кожним днем вона відчувала, як між ними з’являється якась невидима стіна. Відзначаючи цей феномен, жінка намагалася знайти причину, що призвела до цього. Вони мали багато розмов, та все ж були теми, які залишалися поза межами обговорення.

Одного вечора, коли вони сиділи на балконі, насолоджуючись вечірнім повітрям, Аліса вирішила, що настав час знову підняти питання, яке їх більше всього турбувало. «Олександре, чи знаєш ти, чому я відчуваю цю дистанцію між нами?» — запитала вона, намагаючись зберегти спокій.

Олександр подивився на неї, а потім відвернув погляд на горизонти. «Не знаю, здається, я став більше замкнутим. Може, це через стрес?» — зізнався він, його голос звучав трохи тужно.

Аліса відчула тривогу, коли вгадала в його словах відголоски стосунків, які могли стати перешкодою. «Але ми ж разом протистоїмо цим проблемам!» — намагалася нагадати вона. Вона сподівалася, що зуміє знайти шлях до серця чоловіка, який їй так важливий.

«Я знаю, але мені потрібно більше часу, щоб розібратися у своїх почуттях і думках», — відповів Олександр, його голос звучав обережно.

— Чи можемо ми спробувати поговорити про це? Може, це допоможе нам обом? — запитала вона, сподіваючись, що сьогоднішня розмова зможе поглибити їхні стосунки.

Олександр задумався, прокручуючи в умі всі моменти, що стали причинами появи цієї стіни. Він знав, що щось було не так, але не знав, як це сказати. «Можливо, я просто боюся знову впустити когось у свое життя. Я завжди боявся вторгнення, — зізнався він, злегка глянувши на неї.

Аліса відчувала, як щось всередині неї зворушилося. Вона розуміла його страхи, але знала, що не зможе допомогти, якщо він не відкриється. З неї з'явилася рішучість, яка змусила її знову заговорити.

— Я хочу, щоб ти знав, що я тут для тебе. Я хочу, щоб ти почувався комфортно зі мною, адже я готова прийняти тебе всім серцем з усіма твоїми недосконалостями, — сказала вона, спостерігаючи, як серце Олександра відтає з очей.

Він глибоко зітхнув, залишаючи цю важливу мить між ними. «Чи ти дійсно розумієш, про що я говорю? Довіра — це те, на що важко йти», — промовив Олександр.

Аліса відчула, як його слова торкнулися до глибин її емоцій. Вона знала, як важливо не просто відчувати довіру, але й отримувати її від когось, хто проходив через таку кількість труднощів.

— Я розумію, я була в подібній ситуації, коли довіра ставала справжнім кроком, — зізналася вона. — Але я вважаю, що з кожним днем, протягом якого ми разом, це стає легше.

Ця розмова проломила стіну, яка наростала між ними. Олександр, дивлячись на Алісу, можливо, вперше відчув істинну підтримку. Це змістило його з колії самозамкнутості. Він витер пот з чола і потиснув її руку, відчуваючи, як яблучні зерна відставленої болі починають повідомляти про себе.

— 

Аліса поділилася з Олександром отриманими даними, її голос звучав сумно та рішуче. «Я отримала анонімну інформацію про твоїх колишніх партнерів у бізнесі. Вони пов’язані з шахрайськими схемами, і це може загрожувати тобі!» — промовила вона, відчуваючи, як кожне слово затрясло в повітрі.

Олександр зморщив лоба, його вираз обличчя змінився від подиву до занепокоєння. «Про кого ти говориш?» — запитав він з тривогою. Аліса знала, що ця розмова може стати критичною для їхніх стосунків.

«Про колишніх бізнес-партнерів, — відповіла вона, намагаючись зібрати думки. — Один із них, Ярослав, має темну репутацію. Він пов’язаний зі схемами, що породжують багато проблем у бізнес-середовищі. Я не можу повністю зрозуміти масштаби, але це може загрожувати тобі».

Олександр відчував, як всередині нього з‘являється паніка. «Я знав, що Ярослав може мати стосунок до таких справ, але я сподівався, що він відійшов від цього. Це жахливо. Чому ти мені раніше не сказала?» — запитав він, намагаючись впоратися з емоціями.

Аліса зітхнула, її серце билося швидше. «Я не хотіла тебе лякати, особливо коли ти намагаєшся відновити бізнес», — промовила вона. «Але тепер, коли у мене є інформація, ми повинні щось робити».

Олександр відчував, як його світ починає руйнуватися. Він знав, що в'язь поставок у бізнесі буде важким, коли такі партнери, як Ярослав, можуть розривати його повсякденність. «Мені потрібно перевірити цю інформацію. Якщо тут хоч одна частка правди, я можу опинитися у великій небезпеці», — сказав він, глибоко зітхаючи.

Аліса зміцнила міцність та рішучість у своєму серці. «Я буду поруч з тобою на кожному кроці. Ми зможемо знайти докази та дізнатися правду, перш ніж це призведе до серйозних наслідків».

Наступні кілька днів стали справжнім викликом для Олександра та Аліси. Вони розпочали розслідування, намагаючись знайти будь-яку інформацію про Ярослава та інших партнерів, які могли б загрожувати його бізнесу. Аліса провела години, досліджуючи документи, намагаючись з’ясувати, куди звернено їхню увагу.

В один із таких вечорів, коли вони сиділи в офісі з купою паперів перед собою, Олександр намагається зосередитися, але його розум заповнений невпевненістю. «Ти справді вважаєш, що це все вийде на поверхню? Чи є хоч якийсь шанс, що ми зможемо все це зупинити?» — запитав він, накриваючи обличчя руками.

Аліса, відчуваючи його настрій, намагалася заспокоїти його. «Вір у те, що ми можемо це вирішити. Якщо ми будемо діяти швидко, можемо знайти способи зупинити їх. Ярослав, певно, почне діяти, і ми повинні бути готові до цього».