Епілог.
Сьогодні ми з хлопцями зібрались в барі на пиво. Я без байка, тож можу розслабитись. Ділимось новинами.
- А як у наших молодят справи? – запитує Патрік.
- Це знову сталось, - похмуро говорю.
- Що сталось? – перепитує Жозе.
- Так швидко? – дивується Алекс.
- Вона знову вилила всю гарячу воду з бойлера і я приймав холодний душ зранку! - вибух сміху, - І це при тому, що я замінив бойлер в котеджі на 150-літровий!
- А як ти це провернув? – цікавиться Патрік.
- Сказав, що старий поламався і потрібно міняти, - пояснюю.
- Розумно, - хвалить друг мою винахідливість.
- Куди вона діває стільки води? – це Жозе.
- Не знаю, - знизую плечима, - Розумієте, я щовечора ставлю свій будильник на 10 хвилин раніше будильника Джини, щоб встати раніше і першим піти в душ.
- А чому ж тоді миєшся в холодній воді? – питає Алекс.
- Джи прокидається від звуку мого будильника і так заморочує мені голову, що я йду варити каву, а вона в душ, - пояснюю.
- Ранковий секс – класний початок дня, - здогадується Жозе.
- І непогана заміна гарячому душу, - констатує Патрік.
- Але як вона це провертає?! – не можу заспокоїтись, - А ви знаєте, що на всі свята ми тепер летимо в Техас?
- Так вже й на всі? – дивується Алекс.
- Я, звісно, перебільшую, - погоджуюсь, - На День взяття Бастилиії ми можемо залишитись в Парижі. Її родичі зрозуміють і не образяться, - новий вибух сміху.
- Не звертай уваги, - радить Жозе, - Ти все одно ні на кого не проміняєш свою Джину, коханий Сі-Сі.
- Це точно, - погоджуюсь, - Друзі, я хочу про дещо вас попросити, - починаю.
- Ну, проси, - зітхає Патрік.
- Якщо ви побачите, що я знову дуркую, відлупцюйте мене, а потім зв’яжіть і тримайте на хлібі і воді, доки мої мізки не встануть на місце! – хлопці перестаюсть сміятись, - В перший раз я повертав Джи три місяці. В другий – двадцять п'ять років. Якщо я напортачу втретє, то до її прощення можу просто недожити!
- Якщо серйозно, - говорить Жозе, - То я хотів попросити вас про те саме, - і додає, - Тільки сильно не бийте.
- В мене таке ж прохання, - також заспокоюється Алекс.
- І в мене, - підтримує нас Патрік.
До нашого столу підходять чотири симпатичні дівчини років тридцяти.
- Привіт! – вітаються, - За вашим столом не знайдеться для нас вільного місця?
Переглядаємось з друзями і хором відповідаємо.
Дівчата незадоволено уходять. А ми цокаємось бокалами і п’ємо пиво.