Глава 37.

Біжу до друзів на репетицію в гараж. Сьогодні пішки, бо зранку Себ привіз мене на роботу на своєму байку. Я ночувала в нього. Довелось привезти до нього якісь речі, щоб мати змогу пристойно виглядати зранку на роботі. Мій котедж також поступово наповнюється речами Себаст'єна: зубна щітка, чоловічий гель для душу, його шкарпетки в пральній, улюблена чашка на сушарці в кухні. За великим рахунком, було б розумно нам з’їхатись, але я чогось вагаюсь.

• Привіт! – вітаюсь з друзями.
• Привіт, кохана! – Себаст’єн вийшов з-за установки і цілує мене. Раніше мені для цього потрібно було перестрибувати його барабани.
• В мене чудова новина! – прохожу за Себом і вмощуюсь в нього на колінах. Більше нема де.
• Яка? – цікавиться Діана.
• Нізащо не вгадаєте хто до мене сьогодні телефонував!
• Себаст’єн, - жартує Каті. Всі сміються.
• Дуже дотепно Катіі, але я маю на увазі окрім коханого Сі-Сі!
• Себаст’єн, ти знову коханий Сі-Сі! – ґлузує Патрік. Чоловік притискає мене міцніше до себе, а я закочую очі.
• Дайте Джині розповісти, хто ж їй телефонував, - просить Беа, - Цікаво ж!
• Каню!
• Вау! – вигукують дівчата, а хлопці переглядаються й кривлять кислі обличчя.
• І як він там? – цікавиться Ді.
• Самі дізнаєтесь, - сміюсь, - Він прилітає на наступному тижні!
• Це ж класно! Ми давно не бачились, - радіє Беа.
• Сі-Сі, у Каню, як завжди туго з грошима, і я запросила його зупинитись у мене.
• Що??? – не вистачає слів у мого хлопця. Друзі котяться зі сміху.
• Ти ж знаєш, що в котеджі є вільна спальня, - пояснюю я.
• Джино, це занадто! – рішуче говорить Себаст’єн і зсаджує мене зі своїх колін на стілець, а сам встає й повертається до мене обличчям.
• Чому ж? – не менш рішуче відповідаю я, - Я просто хочу допомогти другу!
• Я маю на увазі, - вже м’якше продовжує Себ, - Що Каню буде зручніше зупинитись в моїй квартирі. Він, швидше за все, прилітає у справах, а справи, погодься, зручніше вирішувати проживаючи в квартирі в центрі міста ніж в котеджі в передмісті. Тим більше, що в нього немає тут авто.
• Погоджуюсь, коханий Сі-Сі, але в тебе лише одна спальня, - зауважую з театральним подивом.
• А ти запросиш мене на цей час до себе, - терпляче пояснює, а потім нахиляється до мене й цілує, - Свіже повітря піде мені на користь, - додає.

Друзі котяться зі сміху. А я встаю, всаджую Себаст’єна на місце і знову вмощуюсь у нього на колінах.

• Друзі, нам нема коли жартувати, - перериваю їх сміх, - Потрібно продумати розважальну програму, бо він прилітає в четвер і в суботу вже назад.
• В четвер можемо повечеряти разом в моєму ресторані, - пропонує Беа.
• А в п’ятницю влаштувати репетицію тут, - продовжує Жозе.
• Так, класно буде зіграти разом! – говорить Патрік.
• Це гарні ідеї, - погоджуюсь, - Дівчата, а хто поїде зі мною зустрічати Каню в аеропорт?
• Навіщо вам відриватись від роботи? – втручається Себаст’єн, - Ми з Жозе зустрінемо його.
• Звісно, зустрінемо, - підтримує друга той, - Тільки візьмемо мою машину. У Каню, мабуть, буде валіза.

У нас з дівчатами новий напад сміху. Всі знають, що Жозе боїться їздити на байку Себаст’єна. Я ховаю обличчя у Себа на плечі, щоб заспокоїтись, а потім обертаюсь і прискаю знову.