Глава 28.
Сьогодні визначний день – весілля Жозе і Беатрікс. Нарешті! Виїзна церемонія в саду біля ресторану Беа. Прекрасна наречена в білій сукні і статний наречений в чорному смокінгу стоять перед священником і дають шлюбні обіцянки. Щемливо до сліз. Три пари дружок: Діана і Патрік, Каті і Алекс, я і Себаст’єн стоїмо по обидва боки від наречених, створюючи коридор та вітаємо їх після церемонії, обсипаючи зерном. Дейв й дуже вагітна Аделіна, Жозефіна й Франсуа, батьки наречених сидять в першому ряду. Все дуже ніжно та красиво.
- Дорогі мої, Жозе і Беатрікс! – моя черга проголошувати тост, - Я вас дуже люблю! І я дуже щаслива, що ви нарешті поєднали свої долі! Кохайте один одного, поважайте один одного, підтримуйте один одного, будьте поруч і слухайте один одного! Гірко!
Хлопці виконують кілька своїх композицій. Танцюємо, спілкуємось, куштуємо вишукані закуски.
- Мадемуазель, дозвольте вас запросити на танок, - дуже офіційно звертається до мене Себаст’єн.
- Із задоволенням, - підігрую я.
- Ти сьогодні прекрасна, - робить мені комплімент.
- Дякую! Ти також красунчик! – повертаю комплімент другу.
- Я скучив за тобою, - говорить Себ.
- Ми не бачились всього тиждень! Але розмовляли щодня по телефону.
- Ми не бачились АЖ тиждень! – поправляє мене друг, - І телефон це не компенсує. Я більше не поїду ні в які відрядження.
- Чому? Це ж корисно для твоєї кар’єри! – переконую.
- Але це не корисно для мене, - відповідає.
- Сі-Сі, ти перебільшуєш.
- Зовсім ні, - мелодія закінчується, друг веде мене до столу з напоями і подає бокал з коньяком, - Розказуй як твої справи? Що на роботі? Приїздив твій кузен з аудитом? Колін здається?
- Все добре. Не повіриш, з аудитом приїздив мій дядечко! – розповідаю, - Я була в шоці, він вже давно нікуди не їздив!
- Ого! І як все пройшло? – цікавиться Себаст’єн.
- Він залишився всім задоволений. Ще б пак, ми всього за півроку збільшили результати філії вдвічі!
- Ти велика молодець! – хвалить друг, - А ти описала йому свою ідею з приводу поліпшення логістики?
- Це не тільки мої досягнення, - уточнюю я, - Так, про логістику я йому розповіла і він обіцяв все обдумати.
- В тебе все вийде! – підбадьорює мене.
- А як твоє відрядження? Записали диск?
- Так, записали багато матеріалу, з понеділка засяду за обробку, - відповідає Себ.
- Впевнена, що це буде круто!
- Себаст’єн, дозволь запросити твою супутницю? – перериває нас Жозе.
- А не забагато тобі буде? Беа, ще й Джина? – шуткує Себ.
- Я впораюсь, - відказує наречений і веде мене на імпровізований танцпол.
- Вітаю тебе, Жозе! Як тобі в ролі законного чоловіка?
- Ще не розібрав, - сміється, - Дякую тобі!
- А мені за що? Це ж не я сказала тобі «так» годину тому, - веселюсь я.
- За те, що змусила мене зупинитись, подумати про своє життя і нарешті зробити щось правильне.
- Віддяч мені, - прошу.
- Яким чином? – не розуміє друг.
- Будьте щасливі з Беа.
- Зроблю для цього все можливе, - цілує тильний бік моєї руки, - Я люблю тебе!
- А я тебе! – просто відповідаю.
- Дозвольте розбити вашу пару? – чуємо. Жозефіна запрошує на танок батька, а Алекс – мене.
Вечірка добігає кінця, проводжаємо молодят в весільну подорож. Ще трохи спілкуємось і роз’їжджаємося по домам. Вже традиційно, мене везе додому Себаст’єн на своєму байку. Я вже звикла до цього. Але сьогодні я, мабуть, дуже дивно виглядаю в святковій сукні і в босоніжках на підборах на мотоциклі! Прощаємося.
- Я така щаслива, що все у всіх налагодилось! – говорю.
- Ще не все, - поправляє мене друг, який одразу мене зрозумів.
- До зустрічі! – пропускаю повз вуха його зауваження й захожу в свій котедж.