Початок весни в Парижі завжди досить мерзенний. Холодний вітер, зміняє такий же холодний дощ, а іноді дрібний сніг. Мій Додж, який контейнером перевезли з Техасу, виявився непридатним для паризьких вуличок і мені довелось повернути його на ранчо та придбати Субару Джимні. Два тижні я жила в готелі. А вчора я нарешті підписала договір на придбання котеджу в ближньому передмісті й сьогодні вже ночувала там. Нічого помпезного: Три спальні, кухня-вітальня, крихітний садочок навколо будинку, паркувальне місце для двох авто. Звісно, мій рахунок значно зменшився, але я хочу мати власне житло. Місце, яке я зможу називати домом. Сподіваюсь, цей котедж ним стане.
Про те, що я в Парижі в курсі тільки Жозе, але вона заприсяглась нікому не говорити. З друзями я спілкувалась телефоном, але не повідомляла про своє місцезнаходження. Сьогодні п’ятниця і я планую зробити їм сюрприз. Точніше, вже втілюю його в життя! Зранку кур’єри доставили їм запрошення на вечірку сьогодні ввечері за адресою мого котеджу. Кейтерінг щойно привезли алкоголь й закуски. Під’їхали авто. Відкриваю ворота.
Заходимо. Друзі озираються.
Вечір протікає жваво. Друзі радіють, що я знову з ними. Про причини не згадуємо. Я розповідаю як заново вчусь їздити Парижем. Це вам не Даллас!
Жозе напижується і ми всі покочуємось зі сміху.
Засиджуємось до ночі. Хоч останнім часом, друзі часто прилітали до мене, але всією компанією ми збирались давно, хотілось побути разом. Розходимось, домовившись збиратись щотижня в гаражі після репетицій. Зачиняю двері. Все таки переїхати в Париж було правильне рішення!
#7660 в Любовні романи
#1837 в Короткий любовний роман
#3022 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 15.10.2024